Співати – означає жити

Народний ансамбль української пісні «Хуторянка» села Ближній Хутір Слободзейського району добре відомий любителям співу в Придністров’ї.


Мистецький гурт, за словами його керівника Валентини Шиянової, за десятки років свого творчого життя, став одним цілим організмом, однією сім’єю, в якій однаково переймаються і діляться радощами й горем, здобутками чи втратами. Сцену аматори називають своєю другою домівкою.

Ще в 1986 році в сільському Будинку культури зорганізувався ансамбль, що складався з працівників БК та мешканців села. З назвою не забарилися, оскільки всі були мешканцями Ближнього Хутора, і колектив назвали відповідно.
Нинішній склад – у переважній більшості тираспольчани, люди пенсійного віку, для яких пісня стала сенсом життя. Свого часу вони працювали вчителями, бухгалтерами, бібліотекарями тощо. Тепер збираються на репетиції, радіють можливості поспілкуватися, вивчити нову пісню і завжди готові вирушити на зустрічі зі своїми глядачами.

У творчому доробку «Хуторянки» десятки пісень українською, а також російською, молдавською та білоруською мовами. Дванадцятеро співачок з одним музичним керівником щороку звітують перед своїми глядачами, захищаючи звання народного колективу.

Життя вирує, і кожна з учасниць забуває про свій вік, про домашні проблеми, негаразди, які трапляються щодня. Радість їм приносять виступи на храмових святах у селах Слободзейського району, а також у с. Гребінники Одеської області; участь в українських подвір’ях, що розгортаються в День Республіки в столиці, в республіканському фестивалі української пісні «Пшеничне перевесло», яке відбувається під егідою Спілки українсців Придністров’я ім. О. Бута, яскраві виступи на сценічних майданчиках під час заходів, організованих Тираспольським товариством української культури «Червона калина». Не обходяться без «Хуторянки» дні Слов’янської писемності та культури, святкові програми в селах Александровка та Місовка, Яловенського району РМ, з якими колектив уже кілька років поспіль підтримує творчі зв’язки. Ансамбль радував піснями пацієнтів Тираспольського та Бендерського госпіталів, мешканців Будинку престарілих.

Пандемія внесла свої корективи в діяльність самодіяльних артистів. У 2020 році, використовуючи сучасний спосіб спілкування, в режимі онлайн «Хуторянка» взяла участь у щорічному фестивалі «Пісні над Бугом», який відбувся в Хмельницькій області України, де посіла 2 місце. Нині керівник додала до репертуару пісні на православну тематику.
«Співати – значить жити. Пісня – це вираження людської сутності, вона набагато точніше передає наші почуття, ніж слова. Піснею ми прославляємо наш рід український у Придністров’ї, розповідаємо про свій край, виступаючи перед глядачами за межами республіки. Нам завжди раді, нас чекають, нам аплодують, тому ми співатимемо стільки, скільки битимуться наші серця», – запевняє Валентина Шиянова. А ми бажаємо, щоб «Хуторянка» жила довго і співала на радість придністровцям


Христина ЖУРАВЕЛЬ.

Ансамбль Хуторянка, в центрі — Валентина Шиянова, кервіник.