Нема переводу козацькому роду

Ця думка радує Володимира Iвановича Рябинського напередодні чергової річниці створення ПМР. Особливо тішить його те, що не були марними жертви придністровського народу, зокрема понад 90 відважних козаків, що загинули під час захисту республіки.


Нині ЧКВ має свої станиці в кожному місті та районі, молодіжний табір, художні колективи, традиційний щорічний фестиваль козацької культури, що зберігають вікові надбання і демонструють досягнення самодіяльних гуртів та народних умільців. На сторожі кордонів республіки стоїть Окремий резервний прикордонний козацький полк. «Приємно усвідомлювати, що ти до цього причетний, безпосередньо причетна вся твоя сім’я: у війську служили син Сергій і невістка Ірина, внук також віддав свій військовий обов’язок Батьківщині», – з гордістю ділиться козацький отаман.

Нині кожен вносить свою лепту в збереження козацької культури: Володимир Іванович – передає свій досвід молоді, Ірина як староста ансамблю «Станиця», дбає про організацію репетицій та концертів, багато часу приділяє рукоділлю: вишиває, створює панно і картини в різних техніках. Майстриня вважає, що «… це щастя, коли маєш хобі, можеш здійснити свої заповітні мрії, втілити в життя замріяні узори, відчути, як прокидається в тобі жінка». Сергій-молодший після служби в армії змінив профіль навчання з історичного на філологічний: вивчає в ПДУ видавничу справу, мріє стати письменником. Робить перші кроки в літературі – активно залучається до участі у творчих конкурсах, зокрема після екскурсії з дідусем Володимиром у Бендери, написав про відоме «бендерське сидіння» козаків у виконкомі в червні 1992 року.

Іще необхідно додати, що 2 вересня для Рябинських сімейне свято: нині вони відзначать 63-у річницю створення цієї чудової родини. Віра Василівна як берегиня сімейного вогнища зазначає, що «…цього дня пригадується все: хвилини радості й складні ситуації, але приємно бачити навколо радісні обличчя придністровців, усвідомлювати, що рідні, живі й здорові, – поруч, а над головою мирне небо. Це, мабуть і є щастя».
Бажаємо Вірі Василівні та Володимиру Івановичу міцного здоров’я на довгії літа, щастя, радості, натхнення і творчих досягнень – усьому славному козацькому роду!


Валентина ОСАДЧУК.

Фото автора.