Про таке явище, як ожеледь, населення знає не з чуток. На превеликий жаль, останнім часом ожеледь і ожеледиця значно почастішали. І якщо в середині минулого століття для Придністров’я це було досить рідкісне явище, то тепер воно вже стало чи не нормою в зимовий період.
Як правило, ожеледь утворюється тоді, коли після морозної погоди вітер змінює напрямок на південно-східний. Дрібні переохолоджені краплі, потрапляючи на поверхні, що мають низьку температуру, моментально замерзають, утворюючи ожеледь.
Ожеледь вважається небезпечним метеорологічним явищем із моменту утворення, а стихійних значень вона набуває тоді, коли її діаметр наближається до 20 мм. Наприклад, у грудні 2000 року ожеледь завдала великої шкоди народному господарству Придністров’я. А через місцеві особливості (наявність водойм, відкритість місцевості, швидкість вітру) діаметр ожеледі може значно відрізнятися від того, який спостерігається на метеостанції. У січні 1998 року в Північній Америці спостерігалася найбільша ожеледь за весь час спостережень у світі, коли діаметр відкладень становив 100 – 120 мм. У деяких районах Канади й США обледеніння було настільки сильним, що пересуватися вулицями взагалі було неможливо. Тоді ж стався транспортний колапс, а лінії електропередач, не розраховані на таке навантаження, почали руйнуватися, залишивши понад чотири мільйони людей без електроенергії.
У Придністров’ї ожеледь найчастіше утворюється тоді, коли вітер у морозну погоду змінює напрямок на південно-східний з середньою швидкістю від 5 – 7 м/с і більше. Ось тоді випадає паморозь або слабкий дощ, іноді спостерігається туман. Однак були випадки й більш цікаві, коли при -10…-15 °С сніг переходив у сильну зливу. Адже над Чорним морем температура повітря на висоті 1,5 – 3 км зазвичай має плюсові значення навіть взимку! Однак у таких випадках ожеледь не наростає, а просто змивається дощем. Ожеледицею слід називати таке явище природи, коли лід утворюється на поверхні. Якщо лід утворюється на тротуарах, дорогах і на самій поверхні землі, то це вже ожеледиця.
До неї треба готуватися
Найкраще до ожеледиці підготуватися заздалегідь. Адже рано чи пізно з нею доведеться зіткнутися. Під час купівлі зимового взуття треба звертати увагу на якість підошви. Найкращий варіант – протектор із рівномірним глибоким рельєфом, спрямованим у різні боки. Він забезпечить відмінний контакт із крижаною поверхнею. Каблук має бути досить широким, стійким, не надто високим. Краще буде, якщо підошва вашого взуття буде виконана з м’якого матеріалу: каучуку, поліпропілену, поліуретану. Якщо взуття виявилося непридатним для прогулянок по льоду, можна використовувати спеціальні накладки на підошви, придбані в магазині чи зроблені власними руками. Льодоходи, льодоступи – непоганий вибір, але якщо їх немає? Тоді можна виготовити самому. Народні методи боротьби з ковзанням вражають різноманітністю. Наприклад, якщо взуття має гладку підошву, можна поліпшити її зчеплення з поверхнею – зробити рифленою самостійно за допомогою цвяха, паяльника, наждачного паперу або тертки. Головне – не перестаратися, щоб не зіпсувати черевики. У магазинах продаються смужки наждачного паперу на клейовій основі. Прикріпивши такі накладки на взуття, ви на кілька днів зможете захистити себе від ожеледиці. Крім того, можна наклеїти на підошву медичний пластир. Ще один варіант – імпровізовані шипи з дрібних шурупів або цвяхів. Відмінний спосіб – нанести на підошву візерунками клей «Момент» і присипати його піском, а після висихання розтерти наждачним папером. Замість клею дехто використовує силікон. Можна скористатися й іншим методом – натерти протектори черевиків сирою картоплею. Однак мені ближчі й надійніші прості гумові накладки. І все ж навіть хороша підготовка та модернізація взуття проти ожеледиці не буде гарантією від падіння.
Як правильно падати
Потрібно знати, як правильно падати, щоб уникнути переломів, розтягнень і синців. Так, якщо ви відчуваєте, що втрачаєте рівновагу і ось-ось упадете, насамперед різко присядьте, підіжміть ноги. Втягніть голову в плечі якомога сильніше, притисніть лікті до боків, а спину тримайте якомога пряміше. Під час падіння на спину, підборіддя притягніть до грудей, а руки розведіть у різні боки. Ходити по льоду краще дрібними кроками – що ширший крок, то більша можливість посковзнутися. Ноги при цьому повинні бути розслаблені й злегка зігнуті в колінах, корпус трохи нахилений вперед. Не тримайте руки в кишенях, оскільки з зафіксованими руками важче тримати рівновагу, а під час падіння в такому стані тяжкість травми тільки збільшиться. Навряд чи ви встигнете звільнити руки й ухопитися за що-небудь, якщо посковзнетеся.
Під час падіння, коли руки зайняті – кидайте все: краще розбити десяток яєць і пляшку пива, ніж свою голову. В ожеледицю краще рухатися подалі від проїжджої частини. У той же час, небажано йти в безпосередній близькості від стін будинків, на дахах яких нерідко утворюються бурульки. Небезпечними є обмерзлі сходи. Якщо уникнути їх ніяк не можна, то спускатися ними слід правильно: ногу необхідно ставити уздовж сходинки. У разі втрати рівноваги така позиція дозволить найбільш безпечним чином з’їхати вниз.
Підлогу і сходи з полірованого мармуру чи граніту в холодну пору року краще обходити стороною. Так само і кришки каналізаційних люків, які під час різкої зміни температури покриваються льодом. А любителям перетинати пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофора слід пам’ятати про те, що не кожен водій зможе різко загальмувати на слизькій дорозі…
Зима ще не закінчилась: у березні до нас часто повертається зима, а з нею й ожеледиця можлива. Тож будьте уважні й обережні! Тоді і вам менше страждати, і травматологам менше роботи! І головне – будьте здорові!
Василь КУДИМА.