Православна науково-просвітницька конференція, присвячена 300-річчю святого старця і православного подвижника Паїсія Величковського, відбулася 12 вересня в Палаці Республіки. Вона називалася «Преподобний Паїсій Величковський в історичній і культурній спадщині Придністров’я».
У роботі форуму взяли участь архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава, міністр просвіти Світлана Іванишина, міністр внутрішніх справ Віталій Нягу, голова ЦВК республіки Олена Городецька, начальник Держслужби з питань культури та історичної спадщини Марія Кирмиз, державний радник Президента ПМР Анна Волкова, начальник Держслужби управління документацією та архівами Зінаїда Тодорашко, керівник Апарату Уряду Олексій Цуркан, депутат Верховної Ради Григорій Дяченко, почесний президент ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Степан Берил, директор Центру дослідження культурно-історичної та духовної спадщини Придністров’я Микола Димченко, настоятель Свято-Георгіївської церкви Кишинева протоієрей Микола Флоринський, настоятель Свято-Димитріївської церкви Кишинева протоієрей Павло Борщевський, намісник Ново-Нямецького монастиря архімандрит Паїсій, представник Росспівробітництва Артем Науменков.
На адресу організаторів та учасників конференції свої вітання направили Президент ПМР Вадим Красносельський, Голова Верховної Ради Олександр Коршунов і Голова Уряду Олександр Розенберг. З вітальним словом до присутніх звернувся архієпископ Сава: «Чому святий старець Паїсій близький нам, і чому він такий шанований у нашому краї? Згадаймо недавнє минуле. Наприкінці 80-х років ХХ століття Придністров’я опинилося в центрі найважливіших історичних подій. У такі моменти людям з цілком зрозумілих причин здається, що саме від них практично нічого не залежить.
Що це не так, блискуче довели придністровці, які зуміли разом протистояти зовнішнім загрозам, а згодом навіть домоглися створення на землі Придністров’я окремої церковної структури – Тираспольсько-Дубоссарської єпархії. Чому все це стало можливим? Головною причиною є те, що придністровці проявили кращі риси православної людини: соборність, готовність поступитися особистим заради спільної справи й навіть постраждати за братів своїх, поставити на чільне місце не матеріальну вигоду, а спільні духовні цінності та, звичайно ж, постійне звернення за підтримкою до Бога і Церкви.
Для жителів нашої країни дуже важливим досвідом з життя святого старця є те, що він ніколи не поділяв братію за національною ознакою. У тих обителях, де він був настоятелем у різні роки, незмінно панував євангельський дух любові та міцно єднав різних за віком і мовою ченців. Молдавани, українці й росіяни жили там єдиною душею та єдиним серцем. Саме так і на землі Придністров’я, на якій ніколи не було конфліктів на національному підґрунті».
Науково-просвітницький захід був присвячений, перш за все, історичній та культурній спадщині Паїсія Величковського. «На цьому науковому зібранні ми хотіли б дати оцінку тієї спадщини святого Паїсія Величковського, що була заснована на милосерді, добротолюбстві, повазі до людини, на шануванні сім’ї та батьків, тобто на тих моральних ідеалах, на яких ґрунтується Російська православна церква», – сказав журналістам один з організаторів конференції Микола Димченко.
З науковими доповідями виступили Анна Волкова, ієрей Володимир Фенота, Зінаїда Тодорашко, Микола Димченко. Вплив старця Паїсія Величковського на відродження духовного життя в Росії XVIII–XIX століть дійсно величезний. За словами відомого історика російської Церкви Георгія Федотова, «…Паїсій Величковський є батьком російського старецтва. Безпосередньо пов’язана з ним Оптина пустинь і Саров стають двома центрами духовного життя, двома багаттями, в яких відігрівається замерзла Росія». Головними чеснотами людини святий старець вважав віру, любов до Бога і людини. «Вірою й гори зрушуються, – говорив він, – а той, хто перебуває в любові та в Бозі, знає, де любов – там і Бог».
На конференції всі присутні вітали архієпископа Саву з 27-ю річницею архієрейської хіротонії. Рівно 27 років тому його звели в сан єпископа.
Начальник Тираспольського Суворовського військового училища Сергій Александров (за дорученням міністра оборони ПМР Олега Обручкова) вручив Владиці пам’ятний знак «5 років Тираспольському Суворовському військовому училищу».
Тоді ж відбулося гасіння поштової марки та конверта з образом преподобного Паїсія, випущених видавництвом «Марка Придністров’я». На завершення заходу Владика Сава подякував усім учасникам конференції та її організаторам, а також вручив благословенні грамоти колективам Палацу Республіки, Придністровського державного хору та видавництва «Марка Придністров’я». Крім того, всі учасники та гості форуму отримали з рук архієпископа іконки з образом преподобного Паїсія Величковського.
Завершилася конференція концертом духовної музики у виконанні Придністровського державного хору під керуванням народної артистки Тетяни Твердохлєб.
Павло ОСТАПЕНКО.