Ветеран Великої Вітчизняної війни, житель с. Дойбани Дубоссарського району Іван Тимофійович Колбас відзначив віковий ювілей. Свій 100-й день народження почесний житель району відсвяткував у колі рідних, друзів, представників влади. На честь ювілею та за активну участь у військово-патріотичному вихованні дітей Президент нашої держави Вадим Красносельський нагородив Івана Колбаса Орденом Пошани.
Іван Тимофійович Колбас – один із небагатьох ветеранів, який нині є «живою історією» воєнних років. На жаль, у районі залишилося всього 10 учасників Великої Вітчизняної війни. Іван Колбас – найстаріший представник легендарного покоління, яке врятувало світ від фашизму у XX столітті. На долю ювіляра випало багато випробувань, і найжахливішими були війни, в яких йому довелося брати участь.
Мобілізували дойбанського хлопця у 1938 році, й уже через рік його направили до Польщі, де він брав участь у воєнній операції. Потім була Фінська війна. Події, які відбувалися в ті роки, він і сьогодні добре пам’ятає. Згадує, як пережили всі випробування тих часів: 45-градусні морози, окопи, влучних фінських стрільців.
У 1941 році Іван Колбас захищав кордони Радянської Молдавії і під час наступу фашистів потрапив до румунського полону. Утекти з нього вдалося лише в 1944 році з радянськими військами, з якими Іван Тимофійович звільняв країни Європи. Служив він і в особливому секретному гвардійському вогнеметному батальйоні. За знищення кулеметної точки в Будапешті був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Після Великої Перемоги Івана Колбаса направили до Японії. Зізнається, що і в цій країні довелося справлятися зі всіма завданнями й труднощами. Але найголовніше те, що Івану Тимофійовичу пощастило повернутися живим до рідного села і свої кращі роки життя присвятити служінню Батьківщині.
Події на честь вікового ювілею Івана Тимофійовича Колбаса відбувалися в приміщенні школи с. Дойбани. Цього дня актова зала навчального закладу була переповнена. Привітати ветерана зібралися не тільки рідні й земляки, але й керівництво республіки. Глава нашої держави Вадим Красносельський зазначив, що в житті Івана Колбаса втілена історія двох держав – Радянського Союзу і Придністровської Молдавської Республіки.
«Ви пропустили через себе все: і війни, і трагізм того часу, і Велику Перемогу, і брали участь у відновленні Радянського Союзу, рідного села. Ви є главою великої родини, Ви створили міцне генеалогічне древо! Я впевнений, що Ви – щаслива людина і тільки такі люди, як Ви, можуть прожити таке довге життя. Таких людей Господь любить. Здоров’я Вам і всього найкращого», – зазначив у своєму виступі Президент ПМР Вадим Красносельський.
Іван Тимофійович – почесний житель с. Дойбани. Він багато років відвідує місцеві школи, розповідає дітям про війну, історію рідного краю, а також про особливий секрет свого довголіття, завдяки чому йому і тепер вдається бути завжди життєрадісним і витривалим. У день вікового ювілею кавалер численних нагород приймав поздоровлення і від Голови Уряду ПМР. Привітальний адрес від Олександра Мартинова зачитав глава Дубоссарської держадміністрації Руслан Чабан: «Іване Тимофійовичу, Ви та багато ветеранів заклали міцний фундамент наших сьогоднішніх успіхів. Сьогодні Ваш 100-річний ювілей – важлива подія не тільки для Вашої родини, але і для всіх нас. Ви здобули довгоочікувану Перемогу і створили велику державу – Радянський Союз. Бажаємо Вам міцного здоров’я, радості й тепла від рідних і близьких».
Батька, дідуся, прадіда і прапрадіда приїхали поздоровити родичі, яких життя розкидало по різних містах і країнах Молдови, України, Росії, Придністров’я. Онучка Івана Тимофійовича Колбаса – Олена Носенко – нині мешкає в Краснодарі. Зізнається, що в такий день неможливо було не приїхати до рідного дідуся, і не привітати його з такою датою: «Дуже пишаюся тим, що у мене є такий дідусь. Він – унікальна людина, світла і мудра. Дідусь нам багато розповідав про Велику Вітчизняну війну, через що йому довелося пройти, як пощастило залишитися в живих, як гинули його друзі. Він завжди жартував, що його кулі не дістають, тому що він невеличкий на зріст. Для всіх нас дідусь – приклад мужності, сміливості й життєлюбності. Хочеться побажати йому здоров’я і ще довгих років життя».
Свій 100-й день народження Іван Тимофійович зустрічав у доброму настрої. Каже, що почувається щасливою людиною, тому що зміг бути корисним Батьківщині, а також виростив і виховав порядних дітей, онуків і правнуків. Вже підростає в нього і праправнук Іван, якого прапрадід також навчає, яким повинен бути справжній чоловік.
Надія ПАЄРЄЛІ.