У Придністров’ї Всесвітній день туризму відсвяткували не тільки мандрівники та професіонали туристичної індустрії.
З 24 по 30 вересня в республіці відбувалися екскурсії, майстер-класи й туристичні зльоти. Залучитися до участі в них і помилуватися красою природи та пам’ятками рідного краю міг будь-хто. Так само як і учні середньої школи села Попенки Рибницького району вирішили помилуватися осінньою природою та дізнатися багато нового з історії рідного села. Пішохідну екскурсію під назвою «Визначні пам’ятки села Попенки» провела для них завідувач історичного музею Оксана Кузьмін.
Вранці було похмуро, але до обіду випогодилося. Після уроків Оксана Петрівна зібрала біля школи всіх хлопців і дівчаток, які мали бажання приєднатися до екскурсії, і спочатку розповіла їм про День туризму.
Здебільшого зібралися діти з молодших класів, щоб вони не дуже втомилися, вирішили обмежити маршрут рамками рідного села, розташованого вздовж мальовничого берега Дністра.
«Діти, як ви знаєте, територія нашого села на півдні межує з селом Бутучани, на півночі – з селом Зозуляни, – розпочала екскурсійну розповідь Оксана Петрівна. – Говорити про красу рідного села можна невтомно… І все ж таки головне наше багатство – це сама земля-годувальниця та душевні, талановиті люди. Золоті хлібні ниви, запашні фруктові сади, щедрі та родючі городи – усе це наша рідна земля, малий куточок рідного Придністров’я».
«Зручне географічне розташування на березі Дністра, багатий рослинний і тваринний світ, наявність чорноземного родючого ґрунту, сприятливі кліматичні умови залучали сюди людей ще з давніх-давен. Село як населений пункт виникло у XVIII столітті. У його паспорті зазначена точна дата заснування – 1769 рік», – продовжила екскурсовод.
Поступово екскурсанти підійшли до сільського Будинку культури, на фасаді якого розташована одна з визначних пам’яток радянського періоду – мозаїчне панно «Музи». Одна з них тримає в руках маску (символ театру), інша – скрипку (символ музики), а третя – відкриту книгу (символ науки). Мозаїка була викладена художником-самоуком під час будівництва БК у 1976 році. Директор цього закладу культури І. Токарєва повідомила, що цей художник є автором панно, яке нині зберігається у фондах музею під назвою «Вид села».
Екскурсія продовжилась у музеї села Попенки, що міститься в будівлі місцевого БК, а відкрили його далекого 1988 року з ініціативи учасника Великої Вітчизняної війни Миколи Івановича Вознесенського. Саме він зібрав для музею перші експонати.
Відвідавши братські могили воїнів-визволителів та пам’ятники воїнам-односельцям, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, деякі з наймолодших школярів з подивом виявили на пам’ятних плитах свої прізвища. Це й не дивно, адже понад 200 жителів Попенок, попередників цих дітлахів, віддали свої життя у боротьбі з фашизмом.
Завершилася екскурсія на Панській вулиці, історія якої тісно поєднана з життям відомого поміщика Гойлова. Саме тут розташовувався його маєток. Поміщик мав теплиці, сади, виноградники, стайню з кіньми та навіть льодовні – крижані підвали на березі Дністра. Гойлов був добрий до місцевих жителів і створив у Попенках розвинену інфраструктуру, наприклад, заснував поселення «Одая Гойлова» (нині село Володимирівка), побудував там найбільший вітряк, який славився на всю округу своєю якісною продукцією.
Екскурсія завершилася, діти розбіглися по домівках, хтось із них повернувся до школи. Оксана Петрівна, підбиваючи підсумки насиченого заходу, сказала: «Це була тільки частина захопливої екскурсії, яка включає і відвідання храму імені Параскеви Сербської, й церкви апостола Іоанна Богослова, і руїн вітряка, на території якого є стародавня діюча криниця, хоча навколо дедалі пізніші колодязі висохли. Відвідання вишки, де загинув герой ВВВ старший лейтенант Московцев, та багато інших пам’ятних місць довкілля, впевнена, теж зацікавлять відвідувачів.
Якщо хтось виявить інтерес чи буде в наших місцях проїздом – зайдіть у музей, і ми розповімо та покажемо вам багато дивовижних місць, розташованих у Попенках та навколишніх селах».
Подорожуйте Придністров’ям! Відкривайте для себе історію рідного краю!
Олексій РОСТОВЦЕВ.
Фото автора.