Наукові й практичні горизонти туризму

У Ресурсному центрі природничо-географічного факультету ПДУ імені Т. Г. Шевченка відбулася республіканська науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню туризму.


Ідея свята виникла у 70-ті роки минулого століття, і відзначається воно традиційно 27 вересня. Останнім часом формат туристичних міжнародних організацій дещо змінився. Світові геополітичні та економічні події диктують свої, часом досить суворі правила.

За такого стану справ туризм у ПМР ризикував опинитися в досить жорстких рамках виключно внутрішнього ринку. Однак, незважаючи на всі побоювання, такий перебіг подій дав початок позитивним зрушенням. Зосередженість фахівців на вивченні, дослідженні та упорядкуванні територій республіки допомогло по-новому розкрити потенціал рідних місць.
Тому в День туризму найбільш вдалим рішенням стала зустріч з людьми, захопленими подорожами та експедиціями. На базі університету така конференція проводилася вперше. Викладачі, керівники різного рівня та активісти зібралися за круглим столом, щоб обговорити питання щодо туризму та його розвитку в Придністров’ї.

Учасники так добре підготувалися до цієї події, що буквально всі виступи вийшли за межі обумовленого регламенту. Тим часом артистичність та захопленість ораторів не дали гостям занудьгувати ні на секунду. З деяких питань розгорілися жваві дискусії, а хтось навіть домовився зустрітися після офіційної частини заходу для продовження розмови.
Своєрідним відкриттям для багатьох присутніх у залі був виступ доцента кафедри соціально-економічної географії Андрія Кривенка. Він розповів про потенціал німецького ностальгічного туризму в Придністров’ї. Такі населені пункти, як Глине, Карманово та Колосове колись населяли німці.
На сьогодні на цих теренах ще залишилися сліди попередньої культури. У недоглянутому стані перебуває невеликий цвинтар. Місцева школа зберегла кілька надгробних плит того часу і має у своєму розпорядженні музей. Серед іншого є навіть ціла архітектурна будова, що була споруджена років 200 тому за німецькими технологіями. Тур такими місцями становить інтерес як для європейців, так і для наших громадян. Залишилася справа за малим: розвинути й випробувати на практиці цей напрямок.

Не можна залишити поза увагою доповідь директора Тираспольської станції юних туристів Миколи Візітіу. Він висвітлив стан справ в організації дитячого та юнацького самодіяльного туризму в Придністров’ї. Через здійснену свого часу оптимізацію, багато подібних центрів по всій республіці довелося закрити, а ті, що залишилися, більше не мають достатньої кількості місць і необхідного інвентаря.
Розвиток туризму серед школярів відіграє велику роль, оскільки має насамперед виховний характер. Дисципліна, подолання труднощів в умовах походів та велика частка самостійності та відповідальності, яку відчувають учасники подорожей, позитивно впливають на поведінку підлітків.
Утім, на теперішній момент цей напрямок не має належного фінансування. Підтримувати задовільне функціонування вдається за допомогою самовідданої роботи досвідчених фахівців та величезної кількості охочих відвідувати станції юних туристів.
Обговорення проблем та розробка перспективних проектів разом забезпечують цілісний підхід до розвитку галузі туризму. Необхідно не тільки дивитися в майбутнє, а й зберігати минуле


Олександра ТИМКО.