Виховати сильними духом

Моя зустріч із начальником кафедри морально-психологічного забезпечення Військового інституту Міністерства оборони ПМР ім. генерал-лейтенанта О. І. Лебедя вийшла хоч і короткою, проте цікавою, а ще – досить відвертою. Очевидно, сприяли цьому не лише тема розмови, а й спільний погляд на моральні засади, основи виховного процесу молодих людей і зокрема майбутніх офіцерів Збройних сил Придністров’я. Офіцер – не тільки почесне звання, а й почесний обов’язок захисника народу, нашої держави. Офіцер – це патріот. Як виховати з курсанта саме такого офіцера – патріота і громадянина своєї Батьківщини. Про це добре знає старший офіцер Збройних сил ПМР, полковник Юрій Сергійович Мотрюк.

Юрій Сергійович – потомствений офіцер. «Армія в моєму серці з раннього дитинства, – зауважує Юрій Сергійович. – Солдатська казарма стала для мене своєрідним дитячим садком. Там я проводив час років із чотирьох-п’яти. Тоді ми мешкали в столиці Азербайджану місті Баку, де батько розпочинав службу рядовим солдатом. По завершенні строкової служби залишився в армії й незабаром став офіцером. Двадцять сім років віддав він службі в лавах Радянської Армії».

Юрій Мотрюк пішов його шляхом. Відслужив один рік строкової й вступив до вищого військово-політичного навчального закладу, який з успіхом закінчив. А потім була служба на різноманітних посадах в авіації Радянської Армії. Куди тільки не заносила його офіцерська доля. За десятиліття своєї військової біографії Юрій Сергійович змінив багато військових гарнізонів: служив у Німеччині та в Казахстані. Але куди б не закинула його доля, офіцер завжди пам’ятав про свій головний обов’язок – чесно служити, повсякденно чітко виконувати завдання, виховувати солдатів та офіцерів.

На сьогодні Збройні сили нашої республіки чекають молодих енергійних офіцерів, таких, що мають відповідний багаж теоретичних знань, загартованих фізично, сильних духом, таких, що мають ідейні переконання і здатні вести за собою. Вони мають привнести в армійські підрозділи здоровий військовий мікроклімат, створити необхідні умови для бойової дружби, і, як наслідок, утримувати бойову підготовку частини на високому рівні. Саме цього навчають у Військовому інституті Міністерства оборони ПМР ім. генерал-лейтенанта О. І. Лебедя.

За свідченням полковника Мотрюка, морально-психологічна підготовка курсантів здійснюється за кількома напрямками. Перш за все, це інформаційно-виховна робота, психологічна підготовка та психологічний практикум, культурно-освітнє навчання, військово-соціальна робота та протидія інформаційно-психологічним діям потенціального противника. Вся навчально-виховна робота викладачів-офіцерів кафедри будується згідно з програмами.

Тут Юрій Сергійович пригадав особистий досвід та особливості виховного процесу в одній з військових  частин за радянського часу. Офіцери старшого покоління добре знають труднощі, що виникали під час удосконалення бойової та політичної підготовки в підрозділах, де більшість особового складу становили військовослужбовці з кавказького регіону. Було надто складно організовувати солдат, налагоджувати дисципліну, розв’язувати серйозні проблеми з дотриманням військового Статуту, але офіцер Мотрюк з честю виконав покладені завдання, і незабаром рота стала однією з передових у військовій частині.

Серед кращих офіцерів, випускників Військового інституту, напередодні професійного свята доречно назвати: начальника Тираспольського Суворовського військового училища майора Сергія Олександрова, офіцера одного з управлінь Міністерства оборони майора Сергія Полякова; викладачів інституту: капітана Кирила Усатого, старшого лейтенанта Максима Граура, старшого лейтенанта Олександра Клюшева.

Полковник Мотрюк вважає себе щасливою людиною, адже 23 лютого стало для нього сімейним святом: і дружина Світлана, і донька Марина – теж військові. Юрій Сергійович любить свою сім’ю і кращої долі для себе не бажає. Армія – то його покликання. Він з честю і гордістю несе свою непросту службу, за що й відзначений державними нагородами: орденом «За службу Родине в Вооруженных Силах Приднестровской Молдавской Республики» ІІІ ступеня, а також медаллю «За безупречную службу». Офіцер – учасник усіх військових парадів Збройних сил ПМР.

Короткі години дозвілля Юрій Сергійович присвячує давньому захопленню – колекціюванню монет. Подобаються йому і спортивні змагання, полковник із задоволенням грає у футбол.

Вітаємо полковника Ю. С. Мотрюка, всіх офіцерів і курсантів інституту з Днем захисника Вітчизни.

Володимир   ПУКЛІЧ.