Увічнюючи пам’ять: місто в мистецтві

Ви можете запитати: «Де ж живе пам’ять?» Відповідь тут тільки одна: «Вона зберігається в тому, що людина створила своїми руками, куди вклала свою душу і передала наступному поколінню». Саме так до наших днів дійшла колоритна історія столиці Придністров’я – міста Тирасполя.


До 230-річчя вона увічнена в нових картинах та унікальних виданнях.

Тираспольська картинна галерея відкрила виставку «Рідному місту – наші творіння», підготовлену викладачами та учнями «Дитячої художньої школи імені О. Ф. Фойницького». Представлена творчість юних і досвідчених придністровських художників наповнена любов’ю до рідних вуличок, мальовничих видів природи та історичних пам’ятних місць.

До ювілею столиці художня школа експонувала близько 160 робіт, виконаних у найрізноманітніших техніках живопису, графіки та декоративно-прикладного мистецтва. Особливе місце займають плакати, присвячені темі охорони здоров’я, екології, а також численні роботи, що розповідають про дружбу народів на берегах Дністра.

Фахівець Держслужби з культури Галина Бєлоглазова, яка побувала на відкритті виставки, дуже змістовно і художньо висловила свої враження від неї: «Покликання художника – осявати світлом глибини людської душі. У представлених роботах ми відчуваємо це незриме світло. Воно запалює і надихає, передається від серця до серця, від педагога до його учнів, ми відчуваємо атмосферу спадкоємності поколінь, закладену ще засновником школи Емілією Іванівною Руденко, і безперервну нитку духовних і культурних цінностей, що передаються від наставника до вихованця».

Прекрасним доповненням до експозиції стала презентація книг «Тирасполь на межі століть» і «Тирасполь епохи змін» російського письменника і поета Володимира Полушина. Тепер ці дві книги перероблені та об’єднані в одну. Спілкування з автором видань відбулося в режимі онлайн.

Володимир Леонідович – уродженець нашої славної столиці. Саме любов до рідного краю стала рушієм його творчості. Теплі почуття мотивують автора знову і знову розбиратися в історичних зведеннях і впорядковувати архівні документи в єдиний публіцистичний текст.

Упродовж 40 років письменник складає монументальний труд про історію Тирасполя. За словами мистецтвознавців, це унікальне наукове зібрання не має аналогів.

На урочистій презентації публіці представили перший том, який містить в собі оброблені дані, доступні до вивчення в середині 90-х. «Тирасполь на межі століть» оповідає про дореволюційну історію міста з моменту його заснування і практично до початку Громадянської війни.

Читачів, напевно, зацікавить велика кількість ілюстрацій і розширене інформаційне супроводження.

Директор Тираспольського об’єднаного музею, член Спілки письменників Придністров’я і Росії Алла Мельничук відзначила велику роботу автора з літературою та джерелами.

«Усі ці дані збиралися за численними архівами. Наприклад, українським, тому що дореволюційний і довоєнний тираспольський не збереглися, їх тут просто винищили. А от 90 % фотографій у цьому історичному зібранні надані фондом музею», – підкреслила Алла Антонівна.

Наприкінці 80-х Володимир Полушин створив маленьке інформаційне агентство, яке дало йому можливість за сприяння Фонду культури Росії направити науковців в архіви Херсона, Одеси, Києва, Санкт-Петербурга, Москви. Так йому вдалося зібрати безпрецедентну кількість матеріалів.

Нині повним ходом тривають роботи зі складання другого тому цього видання, який вмістить у собі радянський і придністровський період історії.

Сам письменник перебуває за межами Придністров’я, і на цю презентацію приїхати не зміг. Він поспілкувався з публікою відеозв’язком і сказав: «Я починав збирати історичні матеріали в 1970-х роках. Ця робота триває донині. Хочу зазначити хорошу роботу музею щодо ілюстрацій. У виданні опубліковані рідкісні фотографії, які ви можете побачити вперше. Можна сказати, вони дочекалися свого часу».

Виставка «Рідному місту – наші творіння» триватиме до 6 листопада, а двотомна праця надійде в бібліотеки та музеї Придністров’я і буде доступна широкому колу читачів


Надія САМСОНОВА.

Фото IA «Новости Приднестровья».