Для придністровських підприємств настала відповідальна і значуща пора: вони представляють плоди своєї праці на суд республіканського конкурсу «Придністровська якість», який розпочав свій хід республікою і триває вже два десятиліття поспіль.
У нинішнього свої особливості: за традицією в ювілейний для цього заходу рік його учасникам надається почесне звання – «Гордість Республіки». Воно оголошується 1 раз на 5 років, і присвоюється підприємству за безперервне вдосконалення якості продукції чи послуги, за внесок у розвиток експорту вітчизняних товарів та послуг і загалом за сприяння розвитку ділової репутації нашої держави.
Особливими призами «За активну та постійну участь» будуть відзначені підприємства (організації), які долучаються до події протягом усіх 20 років.
Одним із таких підприємств є взуттєва фабрика «Софтшуз», розташована в м. Бендери на вул. Московській. Вона випускає зручне, практичне взуття на кожен день. Саме так можна охарактеризувати продукцію цього підприємства, адже недарма «Софтшуз» у перекладі з англійської означає «м’яке, легке взуття».
Минулого тижня фабрику відвідали члени експертної комісії, до складу якої увійшли представники Мінекономрозвитку, ТПП, експерт інституту технічного регулювання метрології, державної адміністрації м. Бендери, представники ЗМІ.
Міжнародні відносини. У дворі підприємства вони побачили велику гарну фуру з причепом та міжнародним знаком TIR. Заступник директора з виробництва Тетяна Хомячук пояснила, що тут відбувається завантаження готової продукції для замовника в Італію. «Італійські постачальники забезпечують нас матеріалами та замовленнями, за що ми їм дуже вдячні. До нас раз на два тижні навідуються італійські технологи, які перевіряють якість і стандарти готового взуття. Перед завантаженням на відправку перевірка також обов’язково відбувається», – пояснила Тетяна Едуардівна.
З Iталії взуття вже розійдеться в більш ніж 80 країн світу, а знак TIR на машинах дає можливість спростити систему огляду автомобіля на митному контролі та перевірку супровідних документів. Його спеціально розміщають на транспортних засобах, що входять до системи міжнародних автомобільних перевезень, яка працює на основі Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів. Це означає, що підприємству довіряють.
Екскурсія підприємством. Директор фабрики Юрій Чебан запросив присутніх оглянути виробничі цехи. Розпочали зі складського приміщення, в якому зберігається сировина. Вона потребує особливих температур, вологості повітря, і ці умови тут підтримуються цілодобово.
У розкроювальному цеху відбувається перша фаза виробництва – розкроювання матеріалу, з якого вироблятиметься взуття. Привертає увагу станок 1944 року випуску, на якому процедура крою відбувається вручну за допомогою сталевих різаків. Замовники разом із моделлю та сировиною надсилають і самі різаки. Поряд – нові комп’ютерні комплекси, на яких кожна модель розкреслена заздалегідь по деталях. Програму завантажують і виготовляють з точністю до міліметра кожну заготовку. На таких комплексах зручніше виконувати невеликі партії взуття – від 20 до 60 пар. Великі замовлення – від трьох тисяч до одинадцяти й більше тисяч пар – зручніше кроїти на старому обладнанні.
«Маленькі партії не дуже вигідно брати, та ми беремося за будь-яку кількість, хоча це більш затратно, собівартість продукції зростає. Однак, ми не хочемо втрачати замовників, тому намагаємося догодити кожному з них», – пояснив директор.
У цеху з заготівлі верхньої частини взуття відбувається друга фаза – всі деталі зшивають. Робітники сидять за станками, кожен з них виконує окрему операцію й перевіряє стан швів та деталей. «Працівники свій відтинок роботи знають досконально і слідкують за якістю. До чіткого виконання деталі у них особлива увага. Всі перевіряють одне одного, щоб на завершальному етапі технологи не висували претензій. Ми піклуємося про свій імідж і не бажаємо його втрачати», – розповідає Юрій Чебан.
Одна з робітниць – Анастасія Георгіївна Поташко, працює на фабриці з 1993 року. «Саме в цей цех я прийшла у 2003-му, коли ми почали працювати на Італію. Спеціальної освіти не мала, та мене тут навчили виконувати різні дії. Я комплектувальник виробів, намагаюся все робити якісно, не допускати браку і виконувати вправно свою ділянку роботи», – поділилася жінка.
За словами директора, у період карантину всі ресурси були кинуті на те, щоб стабілізувати роботу фабрики. Терміново переорієнтували виробництво, почали шити маски. Попри труднощі, за рік випустили до 300 тисяч пар взуття.
«Основне, що вдалося досягти у 2020 році, це не втратити перспективні замовлення та зберегти колектив, основний кістяк якого на сьогодні продовжує роботу»,– сказав Юрій Чебан.
Поверхом вище відбувається збирання та упаковування готового взуття.
«Таких підприємств, як ми – з рівнем моделювання і рівнем змінності асортименту, можна перерахувати на пальцях у цілому світі. А те, що стосується технологій, з якими ми тепер працюємо – рядково-виворітний метод кріплення, з яким працює ще кілька підприємств», – пояснив керівник.
За відносно невеликий період часу ділова репутація «Софтшуз» піднялася на новий якісний щабель. Відкрили його філію у м. Рибниця. Нині на підприємстві працює понад 1 200 осіб. Відкрили мережу фірмових магазинів у Бендерах, Тирасполі та Рибниці.
Соціальний захист взуттєвиків. Директор переконаний, що для досягнення успіху підприємства необхідно, перш за все, подбати про його працівників. Тому фабрика гарантує для них повний соціальний пакет: пенсійні відрахування, соціальне страхування, виплати преміальних за підсумками роботи за рік, надає матеріальну допомогу працівникам за їхньою заявою, цінні подарунки, здешевлення вартості харчування своїм робітникам.
На підприємстві приділяється велика увага ветеранам. Щороку надається матеріальна та спонсорська допомога колишнім працівникам, а також іншим верствам населення та підшефним організаціям. У 2020-2021 роках було надано допомогу Бендерському торгово-технологічному технікуму, товариству сліпих Придністров’я та товариству інвалідів, Союзу захисників, низці навчальних закладів тощо.
В ногу з часом. Також фабрика бере участь у програмі з дуальної освіти. Вона уклала угоду з Бендерським торгово-технологічним технікумом. Минулого року за такою програмою навчилися спеціальності 8 учнів, тепер їх дещо менше. Директор зауважив, що дехто, отримавши певні навички, виїжджає з республіки. Тому на фабриці є потреба у швачках та збиральниках взуття.
Фабрика входить до числа найбільших платників податків ПМР та м. Бендери. Щомісяця у виробничому процесі підприємства беруть участь близько 50–55 моделей, а за сезон освоюється близько 180 моделей.
За словами Юрія Чебана, якого, до речі, у серпні цього року нагородили Орденом Пошани, участь у конкурсі – це хороша можливість заявити про себе та свій продукт, дістати рекламно-інформаційну підтримку з боку ЗМІ.
На розгляд компетентної комісії представили 11 моделей жіночого взуття, які були високо оцінені за добротну якість і комфорт.
«Флоаре» – квітка Придністров’я. Наступний візит експертної комісії цього ж дня відбувся на фабрику «Флоаре», яка також є постійним учасником «Придністровської якості» протягом 20 років. Огляд підприємства не передбачався програмою, тому члени комісії відразу приступили до огляду продукції, представленої на конкурс: це три чоловічі та три жіночі моделі літнього взуття.
Заступник директора з розвитку фабрики «Флоаре» Людмила Ковтуненко розповіла, що всі моделі виконані з натуральної шкіри, ортопедичні, легкі, на натуральній підкладці з пробки.
Організатор конкурсу «Придністровська якість», представник ТПП Ольга Добровольська пояснила, що експертна комісія оцінює технічні параметри, новизну та сучасність модельного ряду, інноваційні технології.
Обидва взуттєвих підприємства повністю впоралися з завданням, їхня продукція відповідає всім вимогам, які висуваються до учасників конкурсу
Аліса КОХАНОВА.
Фото автора.
На фото директор фабрики Юрій Чебан.