Про це в нашій республіці почали говорити вже давно. Система охорони здоров’я нині перебуває в складному становищі. Це зумовлено, перш за все, відтоком кадрів. У деяких лікувальних установах (ЛУ) зовсім немає фахівців.
У людей виникає думка, що оптимізація може призвести до закриття стаціонарів і поліклінік. Міністр профільного відомства Христина Албул пояснила, що таких кардинальних змін не слід очікувати.
Йдеться про скорочення ліжко-місць у тих ЛУ, які не використовуються тривалий час. Якщо не брати до уваги два ковідних роки, то проведений аналіз свідчить про використання ліжок у стаціонарах лише на 50–53 %. Тобто, до півроку ліжка простоюють, і така ситуація спостерігається по всій республіці.
Тому слід зрозуміти: оптимізація – це не закриття лікувальних установ, а лише скорочення незайнятих ліжок.
Наприклад, у пологовому будинку Григоріополя, де у 2019 році зробили якісний ремонт усієї будівлі, кабінетів, палат, протягом року відзначається близько 300 пологів. І це при тому, що лікарі приймають жінок із Григоріополя та Дубоссар. Чому з Дубоссар? Тому що в тамтешньому пологовому будинку просто нема лікарів. Іноді породіль везуть навіть до Тирасполя та Рибниці.
За стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я пологовий будинок, який приймає менш ніж 500 пологів на рік, треба згортати. Наша держава не така багата, щоб утримувати в кожному населеному пункті такі установи.
До речі, у столичному Центрі матері та дитини приймають найскладніші пологи у породіль з усієї республіки. Та й дитяча реанімація є лише у цій лікувальній установі. За словами головного лікаря столичної установи Наталі Сліпухи, бували часи, коли лише в Тираспольському пологовому будинку приймали 4 тис. 400 пологів протягом року. «За минулий, 2021-й, по всій республіці було 2 тис. 900 пологів, а найскладніших, які потребували термінової допомоги матері й дитині, все одно направляли до нашого Центру», – розповіла Наталя Василівна.
Міністерство охорони здоров’я ПМР пропонує залишити пологові будинки в Тирасполі, Бендерах та Рибниці. Що ж робитимуть з відремонтованою будівлею в Григоріополі? Рішення (станом на 17 жовтня) ще не прийняте.
Міністр Христина Албул повідомила, що в разі переформування там можна було б зробити соматичні відділення (онкологічні, серцево-судинні, бронхолегеневі, ендокринні, хвороб опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, органів зору, слуху, нервової системи, сечостатевої системи тощо). Можна, як варіант, туди поставити ліжка невиліковно хворим пацієнтам для надання їм медичної паліативної допомоги.
Щодо Дністровської лікарні: там пропонують зробити Центр допомоги людям похилого віку, щось на зразок інтернату для одиноких, інвалідів. Таких центрів у нашій республіці нема, а вони нині дуже необхідні.
Що таке трирівнева допомога? Приклади: перший рівень – це сільські фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), сільські лікувальні амбулаторії (СЛА), міські поліклініки, де надаватиметься первинна допомога (профілактика, раннє виявлення захворювання), проводитиметься диспансеризація населення. Для цього треба зміцнити первинну ланку, оскільки велика відповідальність лягатиме саме на цих лікарів. Відомо ж, що хворобі легше запобігти, ніж її вилікувати. Цим і займатимуться фахівці першого рівня.
Не секрет, що нині в сільській місцевості не вистачає, а то й зовсім немає ні лікарів, ні фельдшерів, які мали б працювати в ФАПах. Тому рекомендується перенаправити тих лікарів, які не зможуть працювати в стаціонарах через скорочення тих чи інших стаціонарних відділень. Перепрофілювання чи перепідготовка фахівців у разі необхідності здійснюватиметься коштом республіканського бюджету.
Другий рівень – денні стаціонари. Чи можна буде їх збільшити?
Ліжко-місця у кожному денному стаціонарі при СЛА чи міських поліклініках повинні бути неодмінно, і кількість їх треба збільшувати. У ФАПах вони не передбачені. Пацієнтам надаватимуть допомогу без госпіталізації до стаціонарів. Усі маніпуляції, необхідні для одужання такому пацієнтові, виконуватимуть у денних стаціонарах.
Третій рівень – високотехнологічна допомога. Якщо пацієнти потребуватимуть невідкладної високотехнологічної допомоги, їх терміново доставлятимуть до лікарень, де є таке устаткування та досвідчені спеціалісти. Подібні напрацювання вже існують.
До речі, комп’ютерні томографи в Дубоссарах і Слободзеї залишаться в поліклініках і будуть завантажені в повному обсязі, як це і передбачено технічними рекомендаціями.
Ще одна проблема – спеціалісти, яких не вистачає на станціях швидкої допомоги. Самих машин достатньо, але є гостра нестача медсестер та фельдшерів.
Отже, головною метою оптимізації можна вважати надання якісної медичної допомоги, вирішення кадрової проблеми та підвищення заробітної платні медикам. Спеціалісти, які не залишаться працювати у стаціонарах, поповнять лави лікарів першої ланки або станції швидкої допомоги.
Щодо покращення медичної допомоги, то вона вже змінюється, це придністровці відчувають на собі. Останнім часом скарг від населення на медицину стає все менше. Якщо в минулі роки пацієнти висловлювали своє обурення медичним обслуговуванням, ставленням медперсоналу до своїх проблем, то тепер вони не шкодують слів подяки за лікування, за роботу лікарів, медсестер, лаборантів, задоволені харчуванням у медичних закладах. Такі листи надходять і до редакції нашої газети. Ми неодмінно опублікуємо їх у найближчих номерах
Христина ЖУРАВЕЛЬ.