Одним з найулюбленіших, очікуваних і зворушливих заходів, присвячених науці та знанням, є Всесвітній день ліцеїста.
Його поява сходить до далекого 1811 року, коли був відкритий знаменитий Імператорський Царськосельський ліцей, вихованці якого не забували щороку 19 жовтня відзначати день народження свого навчального закладу. А першими учнями цього ліцею були «Сонце російської поезії» Олександр Пушкін, міністр закордонних справ Росії Олександр Горчаков, директор Імператорської публічної бібліотеки барон Модест Корф, поети, громадські діячі та декабристи Вільгельм Кюхельбекер та Іван Пущин, генерал гвардії Володимир Вольховський та інші знамениті громадяни.
Довгі роки День ліцеїста відзначали тільки ті, хто був причетний до навчання в таких елітних закладах, але офіційною подія не була. У календарі дат вона з’явилася в 1990 році. Відтоді це свято відзначають у ліцеях та інших закладах освіти. Цього дня влаштовують обряди посвяти в ліцеїсти, проводять концерти, вечори.
Газету української громадськості Придністров’я зацікавило, як відзначають це свято в Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі (РУТЛ-К). Редакція направила туди нашого кореспондента. Цього навчального року тут посвячували в ліцеїсти 15 учнів-восьмикласників. Причому особливо підкреслимо: серед них шестеро були біженцями з України. Інакше кажучи, 6 вихованців шкіл Одеси та Одеської області побажали стати придністровськими ліцеїстами. Привітати винуватців торжества, їхніх батьків і педагогів прийшов засновник РУТЛ-К – першого українського навчального закладу в ПМР – і перший його керівник Олександр Юшин. «Посвята в ліцеїсти – особливе свято, – сказав він. – Почесне звання ліцеїста передбачає, що ви стаєте членами однієї великої родини й повинні дотримуватися загальноприйнятих традицій і правил».
Директор закладу Тетяна Гілаш побажала хлопцям і дівчатам, щоб усі ті знання і досвід, які їм передають учителі ліцею, накопичувалися і були з успіхом застосовані в подальшому житті та у професії. Педагоги обов’язково пишатимуться своїми вихованцями й завжди чекатимуть їх у гості. Тетяна Андріївна зачитала присутнім вітальний адрес міністра просвіти ПМР Світлани Іванишиної. «Бажаю вам з честю нести звання ліцеїста, бути прикладом для своїх однолітків, йти в ногу з часом і завжди вирішувати завдання, які ставить перед вами час, – сказано в документі. – Нехай роки навчання в ліцеї стануть для вас яскравими та щасливими, подарують вам безліч можливостей саморозвитку, багато нових знань і великих відкриттів. Відмінного вам навчання і здійснення найзаповітніших бажань!».
Свято прикрасили запальними піснями й танцями вихованці школи мистецтв, яка працює у структурі українського ліцею. Заспівали свою пісню і станцювали ліричний вальс винуватці події. Потім усі восьмикласники дали урочисту клятву ліцеїста. «Ми урочисто обіцяємо наполегливо йти шляхом здобуття знань», – говорив перший посвячений ліцеїст, а решта хором продовжувала: «Клянусь!». «Продовжувати та примножувати традиції, що існують в ліцеї, – говорив другий, і всі підхоплювали: «Клянусь!». «Бути справжніми друзями-ліцеїстами, поважати одне одного: шанувати гімн, емблему та девіз ліцею». «Клянусь!». Після останнього «Клянусь!» у повітря полетіли квадратні конфедератки ліцеїстів, а зал встав і під вигуки «Ура!» вибухнув бурхливими оплесками.
По закінченні урочистостей наш кореспондент поспілкувався з новоспеченими ліцеїстами. На його запитання «Чим вам дорогий ліцей?» одна з ведучих свята Ганна Ступа відповіла: «Особисто для мене дуже багато чим. РУТЛ-К закінчила моя старша сестра Оксана. Нині вона працює диктором на головному Придністровському телевізійному каналі. Крім того, мені ліцей подобається ненапруженою відмінною атмосферою, чудовими вчителями та розумними, надійними, цікавими друзями».
Ми запитали у класного керівника восьмикласників Трохима Ачкевича, як він характеризує ліцейське поповнення. «Клас дуже дружний, згуртований, я навіть сказав би по-народному… не хитрий, а кмітливий. У нас з’явився перший кандидат у відмінники. Це Кирило Стоянов, він приїхав до нас із Одеси. Ще одна одеситка, Дарина Білак, стала справжнім лідером, заводієм класу. Сьогодні на святі вона була однією з ведучих». Ми запитали у неї, як протікало звикання до нового місця, нового класу, нових однокласників і вчителів. «Коли я вперше входила в цей клас, мені було по-справжньому страшно: куди я потрапила, що зі мною буде? Та до мене відразу ж підійшли нові однокласники й почали розпитувати, хто я, звідки, чим цікавлюся. Мій страх відразу ж кудись пропав. Дуже привітно поставилися до мене і педагоги. Тож звикання як такого не було, я з перших хвилин тут освоїлась».
«РУТЛ-К» нині перебуває на піднесенні. Нехай маленькому, але піднесенні. Про це свідчить багато факторів», – сказала нам на прощання Тетяна Гілаш. Та про маленьке піднесення лі-
цею ми розповімо нашим читачам вже в одному з наступних номерів «Гоміна»
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото автора.