У середу 26 жовтня експертна комісія, в рамках конкурсу «Придністровська якість», відвідала ЗАТ «Рибницький цементний комбінат».
Підприємство подавало заявку в категорію «Продукція виробничо-технічного призначення» в номінацію «Будівельні матеріали».
З історії заводу
Будівництво цементного заводу в Рибниці почалося в 1958 році. Перша технологічна лінія була введена в експлуатацію 6 листопада 1961 року, друга – в жовтні 1962-го, третя – в першому кварталі 1970 року, після чого потужність заводу склала 950 тис. тонн цементу. Одночасно велися роботи з будівництва азбестоцементного виробництва. У 1971 році на базі Рибницького цементно-шиферного заводу і Резинського цементного заводу, що стоїть на протилежному березі Дністра, було створено об’єднання – «Рибницький цементно-шиферний комбінат».
Розквіт комбінату припав на 70–80 роки минулого століття, коли була проведена реконструкція комбінату, що дозволило збільшити обсяги виробництва клінкеру до 948 тисяч тонн, а цементу – до 1 240 тисяч тонн на рік. У 1993 році цемент комбінату був нагороджений Золотою Зіркою «Арка Європи» в Мадриді, а азбестоцементні листи СВ-40/150 під час випробування метеорологічною службою в угорському Дебрецені були удостоєні вищої категорії якості.
Та все це в далекому минулому – азбестоцементне виробництво продали у 2000-х, канатна дорога, що зв’язувала підприємства на різних берегах Дністра, після довгих років простою була демонтована, а Резинський цементний завод опинився в іншій державі.
РЦК сьогодні
На сьогодні ЗАТ «Рибницький цементний комбінат» – одне з найбільших бюджетоутворювальних підприємств Придністров’я. Цей гігант можна порівняти хіба що з Молдавським металургійним заводом, який, до речі, розташований поруч – практично за парканом РЦК.
Після прибуття на завод експертам ТПП запропонували пройти інструкцію з техніки безпеки. Для оглядової ознайомчої екскурсії представникам комісії видали комплекти спецодягу з символікою комбінату і захисні каски.
Міць підприємства відчувалася відразу, з перших хвилин перебування на його території. Де ще в Придністров’ї ви зможете побачити багатотонні кар’єрні БелАЗи? А суцільні височенні стіни величезних цехів, а циклопічні печі та силоси, поруч з якими відчуваєш себе піщинкою? Завод вражає. Щоб оглянути різні об’єкти підприємства, комісії навіть довелося для переміщення користуватися автобусом.
Тепер, у зв’язку зі складною ситуацією у світі та в республіці, печі випалу на заводі не працюють, але цех помелу клінкеру, куди насамперед і попрямувала комісія, а також пакувальна і вантажна лінії перебувають у робочому стані.
Коли комісія на чолі з фахівцями заводу увійшла у двері, врізані в ворота нереального розміру, їм відкрилося гудуче нутро цеху: з гулом оберталися величезні труби млинів, навколо яких нагромаджувалися металеві конструкції, що несуть на собі багатоярусні оглядові та технічні площадки, пов’язані між собою низкою крутих і вузьких сходів, містків і проходів, що йдуть вгору і в сторони. Цими лабіринтами, озираючись на всі боки та йдучи за співробітниками заводу, експерти потрапили в приміщення з пультом управління цехом. У центрі кімнати розміром 10 на 10 метрів стоїть великий стіл, заставлений моніторами комп’ютерів, а на стінах закріплені технологічні шафи з приладами стеження та управління. Тут, де шуму, звичайно, було менше, ніж у цеху, інженер розповів представникам комісії про підприємство, його принципи роботи, показники, норми, використовувані під час випуску продукції, а також відповів на запитання, що виникли у процесі перебування на майданчику помелу.
Про модернізацію виробництва
Технічний фахівець особливо відзначив глибоку модернізацію виробництва, яка здійснюється на заводі в останні роки. Зокрема, він пояснив, що в млині, який усі щойно бачили, від старого залишився тільки корпус із приводом, все інше – замінено в процесі модернізації.
На 3-му і 4-му млині замінили бронефутеровку. В результаті установки сучасного внутрімлинного оснащення від бельгійської компанії «Magotteaux S. A.» і використання кульового завантаження з випускаючих нею мелючих тіл на цементних млинах збільшилася їх продуктивність і знизилося питоме енергоспоживання. Підвищилися терміни служби цієї оснастки та мелючих куль. Значно скоротилися терміни простою обладнання. Розширився асортимент цементу, який може випускати комбінат. На сьогодні продукція РЦК відповідає європейським нормативам, які у своїй більшості навіть вищі за російські.
Також відзначили виконану на підприємстві величезну роботу, спрямовану на дотримання екологічних норм. Це і заміна фільтрувального обладнання, і удосконалення технологічних процесів, які сприяють зменшенню викидів.
Одним з яскравих прикладів результатів такої роботи є оновлений пункт відвантаження продукції, модернізований у травні 2020 року. До цього пункту експертна комісія й вирушила автобусом.
Фахівці ТПП могли своїми очима переконатися в тому, що під час завантаження цементовозів на оновленому автоматизованому пункті, де встановлено нове обладнання від відомого німецького виробника, пил відсутній геть. Хоча раніше це було одне з найбільш запилених місць на заводі.
Комісія також побувала в цеху пакування, де їм показали роботу повністю автоматизованої лінії. По ній цемент надходив у мішки, які складали на палети й запечатували у плівку. Можете собі уявити – цементного пилу і тут не спостерігалося.
Експерти відвідали лабораторію заводу, де проводиться тестування як сировини, так і кінцевої продукції підприємства.
Комбінат на сьогодні експортує цемент у європейські країни, Казахстан, Україну, Білорусію, Прибалтику. У Румунії, наприклад, Рибницький цемент має велику популярність. Як виявилося, такий попит пов’язаний з тим фактом, що європейські спеціалісти виробляють його з великою кількістю добавок. Інженер РЦК пояснив, що наш цемент виробляється без добавок. «Спочатку ми не розуміли, чому наша продукція йде на «ура», прямо ешелонами, а потім розібралися і дійшли висновку, що в європейському продукті багато добавок (золи, шлаку, вапняку), частка яких досягає 35 %. При цьому вони пишуть, що це цемент марки 500. Та, звичайно, грамотний споживач розуміє і бачить, що наш цемент – практично чистий клінкер. Завдяки цьому обсяги придністровських поставок зростають», – прокоментував ситуацію фахівець.
Тож і нині, попри зупинку печей, завод живе, заводчани працюють. Проводиться помел, упакування і відвантаження продукції. Фахівці, які вивільнилися через простій випалу, зайняті ремонтними роботами, залучаються до облаштування території, а також проходять курси підвищення кваліфікації.
Ось таким величезним і сучасним підприємством постало перед комісією «Придністровська якість» закрите акціонерне товариство «Рибницький цементний комбінат» – єдине в Придністров’ї підприємство, яке займається виробництвом такої необхідної цементної продукції
Дмитро АКIНIН.
Фото автора.