Батьки спантеличені: «Готуємо з дитиною домашнє завдання, перевіряємо, а наступного дня вона нічого не пам’ятає, розповісти нічого не може».
Спостереження показали, що всі ці діти виконували домашнє завдання після дев’ятої години вечора. Виникло запитання: чи залежить успішність навчання від часових рамок виконання домашнього завдання? Відповідь можна знайти у вчених. У результаті досліджень визначили, що найвища активність головного мозку дитини припадає на ранкові години. Саме тому програма шкільного навчання розрахована на першу половину дня. Згідно з перевіреною теорією, продуктивність мозку дитини зберігається досить високою і в денний час, частину якого передбачається виділяти на виконання домашнього завдання.
Що старшою стає дитина, то значніше збільшується її інтелектуальна працездатність. Рекомендовано «результативний» час для занять: початкова школа – 14:00 – 16:00; середня ланка – 15:00 – 17:00; старші класи – 15:00 – 18:00.
Якщо зазначені періоди часу для підготовки уроків з різних причин не дотримуються, дитина лише під вечір береться за уроки, а потім сидить до ночі, ніякої користі від цієї роботи не слід очікувати. Відбувається часткове запам’ятовування і засвоєння навчального матеріалу. Все, що припускає нормальний процес сприйняття і переробки інформації, дає збій. Результат таких домашніх занять можна спостерігати на наступний же день у школі, коли дитина насилу згадує обривки підготовленого завдання.Повноцінно та якісно запам’ятовується матеріал лише в періоди «активності» процесів головного мозку, тож ігнорувати їх небажано. В іншому випадку навіть сумлінно виконане домашнє завдання не приносить бажаних результатів.
ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ!
У вечірній час доби організм дитини повинен готуватися до відпочинку, а не відчувати психічне або фізичне напруження. Навіть якщо частина домашнього завдання залишилася невиконаною, відсувати час сну не слід, оскільки це завдасть шкоди здоров’ю й не принесе користі для навчального процесу.
Правила для виконання домашнього завдання
• Правильно організувати робочий простір.
Вибирайте меблі у відповідності зі зростом дитини. Вона має почуватися комфортно. Ноги не повинні висіти в повітрі, тому краще купити стілець з регулятором по висоті. Світло на зошит і підручник повинно падати зліва, інакше дитина буде закривати свій текст. Якщо ж ваш учень лівша, то світло має падати праворуч. У кімнаті, де школяр готує уроки, не повинно бути гучних звуків, єдиним винятком може бути тиха, спокійна музика, яка допомагає дитині розслабитися і сконцентруватися.
• Сідати за уроки після приходу зі школи не можна.
Годину – півтори після школи необхідно активно відпочити, а вже потім сідати робити уроки.
• Не можна починати виконувати домашнє завдання з найбільш складного.
Будь-яка дитина витрачає на важке завдання досить багато часу, вона втомлюється, нервується, починає вважати себе неуспішною, думає, що нічого не знає і не вміє, а тоді простіше відмахнутися від завдання, ніж мучитися з ним. Тож починати краще з простого, з найбільш улюбленого.
• Працювати без перерв не можна.
Ми, дорослі, не можемо працювати без перерв, природно, що дітям вони просто необхідні. Робота над домашнім завданням має будуватися такими ж «уроками» й «перервами», як це буває в школі, тільки тривають такі «уроки» 20 – 30 хв., а «перерви» – хвилин 10. Під час «перерви» школяр обов’язково має порухатися, зняти м’язову втому, випити соку або з’їсти яблуко. Чим старша дитина, тим довшим стає «урок».
• Не перевантажуйте учнів додатковими завданнями.
Удома з дитиною необхідно виконувати тільки те, що задано в школі, перевантажувати її не потрібно. Життя школяра не може складатися тільки з розумової діяльності.
• Під час спілкування з дитиною виключіть зі своєї промови різкі висловлювання.
Негативні оцінні зауваження не просто дратують вихованця, часто вони здатні погіршити його розумову діяльність. Якщо батьки вважають, що витрачають свій «дорогоцінний» час на допомогу дитині та постійно говорять їй про це, в неї розвивається комплекс неповноцінності, відчуття непотрібності, що не сприяє якісному виконанню домашнього завдання. Тому такі фрази, як «Невже це не можна було зробити за 5 хвилин?!», «Я б за цей час …» необхідно виключити з лексикону.
• Дотримуйтеся темпу дитини.
Не потрібно підганяти учня – це створює нервозність, заважає йому працювати над домашнім завданням. Під час безперервних закликів не відволікатися дитина не здатна сконцентруватися на самому завданні, вона починає думати про те, як їй бути уважнішою, що не сприяє розумовій праці. Можливо, дитина відволікається, тому що її нервова система потребує відпочинку, або вона не розуміє завдання, тоді це завдання необхідно пояснити їй на її рівні
Сільвія РОГУТ.