Живуть між нас пожежники-герої, мужні хлопці з чистою душею

Служба пожежної охорони була утворена 19 листопада 1991 року при УВС республіки. До її складу увійшли пожежні підрозділи міст і районів, що перейшли під юрисдикцію Придністров’я. Відтоді наші пожежники цього дня відзначають своє професійне свято.


Під час молдо-придністровського конфлікту 1992 року багато співробітників пожежної охорони записалися добровольцями до лав ополчення і пішли захищати ПМР.
Проте не менш небезпечною була служба і для тих, хто залишився у структурі пожежних підрозділів. Наприклад, під час бойових дій у Бендерах придністровським пожежникам доводилося працювати в найважчих умовах, багато працівників гинули під час виконання свого службового та цивільного обов’язку.

Нині служба називається Управлінням пожежної охорони Головного управління з надзвичайних ситуацій МВС. До її складу увійшли 15 пожежних підрозділів. Усі вони – згуртована команда фахівців, готових будь-якої миті вирушити на боротьбу з вогненною стихією: понад 700 фахівців з необхідним обладнанням та спорядженням.

Керує командою полковник внутрішньої служби Валерій Бурикін. З 2012 року в його підпорядкуванні перебувають усі співробітники пожежних частин республіки. На запитання, що для нього означає пожежна служба, Валерій Володимирович відповів: «Пожежна служба – це різноманітне життя. Іншого я собі й не уявляю». 1 жовтня виповнилося 40 років, як він вірно служить своєму покликанню. Саме того дня 1982-го він став курсантом Львівського пожежно-технічного училища МВС СРСР. Закінчивши його, молодий лейтенант за направленням почав працювати начальником варти у Воєнізованій пожежній частині з охорони Молдавської ДРЕС у селищі Дністровськ.

Свій перший виїзд на пожежу Валерій Бурикін чітко пам’ятає й досі. Це сталося 1985 року. У Незавертайлівці вночі спалахнув продовольчий магазин. У ньому, за словами селян, міг бути сторож. Пожежу погасили. Під завалами почали шукати чоловіка, який охороняв торгову точку. Валерій Володимирович відчув, що наступив на щось м’яке. Від моторошних думок по тілу пробіг холод. Виявилося, що то було сало. Сторож, завдяки щасливому випадку, був на той час вдома.
Попри нелегку службу, офіцер постійно підвищує свій професійний рівень, уважно стежить за розвитком пожежної справи. У 1987 році він вступив до Вищої інженерної пожежно-технічної школи МВС СРСР (м. Москва).

Нині вона називається Академією державної протипожежної служби МНС Росії. У СРСР це був єдиний навчальний заклад, який випускав пожежників найвищої кваліфікації.
Валерій Бурикін пройшов шлях від начальника варти до начальника Управління пожежної охорони республіки. Свою службу в пожежній охороні вважає цікавою та багатогранною. Велике значення службовець надає профілактичній роботі щодо запобігання пожежам, а це потребує різнобічних знань у нормативно-правовій базі.

На сьогодні під його керівництвом служать понад 800 осіб. У своїх підлеглих керівник Управління пожежної охорони ПМР виховує почуття колективізму. Він як ніхто знає, наскільки необхідним є у вогні та диму надійне плече товариша поруч, якою важливою в таких ситуаціях є справжня чоловіча дружба. Валерій Володимирович переконаний, що взаємовиручка, яка закріпилася як традиція служби, є цінною і сьогодні. Він знає, що в кожному пожежному колективі Придністров’я живуть дружно та згуртовано.

Яскравим прикладом усьому сказаному можна вважати останню пожежу в Тирасполі. 6 листопада на номер 101 надійшов дзвінок: у провулку Дубініна спалахнув будинок, усередині – маленька дитина. Всього чотири хвилини знадобилося пожежному розрахунку, щоб прибути на місце події. Спочатку винесли з вогню дитину 2015 року народження. Потім врятували паралізовану пенсіонерку 1932 року народження. Після всього вже погасили пожежу.
Як з’ясувалося, мати хлопчика на момент пожежі перебувала на роботі. Дитина пішла на кухню, взяла сірники й гралася ними. Вогонь спалахнув майже миттєво, та завдяки професіоналізму й злагодженості дій наших пожежників «постраждалі відбулися легким переляком» і невеликими матеріальними втратами.
«Коли лунає сигнал тривоги, стискається серце, піднімається адреналін. Ніхто не знає, що чекає попереду, – поділився своїми відчуттями Валерій Володимирович. – Коли прибуваєш до місця пожежі та зорієнтуєшся, це почуття минає. Якщо ж доводиться бачити загиблих, особливо дітей, то пам’ятаєш про це все життя».

За плечима керівника пожежної охорони Придністров’я вже 40 років служби. За зразкове виконання професійних обов’язків полковник внутрішньої служби Валерій Бурикін неодноразово нагороджувався і державними, й відомчими відзнаками. Для своїх колег і підлеглих він грамотний керівник, досвідчений наставник. З нього беруть приклад молоді пожежники, на нього рівняються керівники підрозділів.
На запитання журналіста про плани на майбутнє Валерій Володимирович відповів коротко, ємно та доступно: «Служити я поки що не закінчив»


Павло ОСТАПЕНКО.

Фото прес-служби МВС ПМР.