У Центральній міській бібліотеці м. Бендери 15 листопада відбулася година духовності «Життя дане на добрі справи». Захід присвятили Декаді молоді та студентів.
Головний бібліотекар читальної зали Сільвія Денисок підготувала презентацію для студентів Бендерського медичного коледжу. Вона розповіла: «Життя – це безперервні іспити на добро і зло. Поспішаймо змінювати себе та робити добро. Такі чесноти як милосердя, доброта, благодійність передаються від пращурів до нащадків усіх народів. Ми їх проявляємо через людяність, співчуття. Благородно допомагати знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, надати притулок безхатченку, захистити старого чи немічного, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного чи скривдженого. Доброта людини – в її погляді, в лагідних очах, у щирій посмішці, в доброму, привітному слові. Часом і словом можна боляче поранити, а можна і вилікувати, оживити, підтримати».
Фахівець звернула увагу молоді на піклування вже дорослих дітей про власних батьків. Нагадаємо, що діти, немов дзеркало, відображають вчинки старших. Тож тільки від них залежить, якими виростуть їхні нащадки: холодними й черствими чи гуманними. Здебільшого, на щастя, діти допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. На жаль, трапляються випадки негативного й навіть злочинного ставлення вже дорослих дітей до своїх рідних, які подарували їм життя. Доречно згадати притчу про такого «синочка».
В одному селі в невеликому будиночку жила сім’я: чоловік із дружиною, син років восьми та старий дід. Жили вони бідно, на хліб ледь вистачало, хоч і багато працювали. Дружина чоловіка була незадоволена тим, що в дідуся все падає з рук і треба за ним весь час прибирати. Порадилися вони з чоловіком і вирішили повезти дідуся до лісу.
Коли чоловік повернувся додому, то син запитав, чого батько санки в лісі залишив. Малий пояснив, що вони йому потрібні, щоб у майбутньому власних батьків у ліс завезти. Батько зрозумів, що його чекає те, що він зробив з рідною людиною. Негайно поїхав він до лісу, знайшов там свого батька, повернувся з ним додому, обігрів, посадив за стіл, смачно нагодував і наказав дружині більше ніколи його не ображати.
Це всього-на-всього притча, але ж якого морального змісту! Про добро і зло, милосердя і доброту. Висновок кожен може зробити сам, залежно від рівня свого виховання.
Під час спілкування з майбутніми медичними працівниками Сільвія Денисок говорила також про важливість волонтерської діяльності в нашій республіці. За її словами, волонтери – це люди, які за власним бажанням готові в будь-який час бути корисними й суспільству, і конкретній людині, не чекаючи винагороди.
На сьогодні добровольців у Придністров’ї стає все більше. До того ж, у 2013 році в республіці прийнятий закон «Про добровольчу діяльність».
Від допомоги тваринам і упорядкування територій до благодійних концертів і екологічних акцій поширюється волонтерська діяльність. Приємно усвідомлювати, що в нашому суспільстві ще є потенціал добрих справ і добрих людей. Наприклад, під час пандемії активісти волонтерського штабу «Ми поруч» надавали необхідну допомогу громадянам, які перебували в ізоляції в умовах поширення коронавірусу.
Одним з учасників цього заходу став студент 4-го курсу Бендерського медичного коледжу Сергій Стеля. Він розповів, що навчається, щоб «… стати медичним братом. Вважаю, що всі люди повинні робити добрі справи. Велика подяка тим, хто надає допомогу, підтримує нужденних».
За словами Сільвії Денисок, проведення таких зустрічей є гарною традицією бібліотеки. Вона висловила надію, що можливо хтось з учасників приєднається до волонтерів і самостійно надаватиме допомогу людям, які цього чекають
Олександр ЗАЙЧУК.
Фото автора.