Цими днями в усьому світі проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.
У 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності.
«Якщо я чимось на тебе не схожий, я цим зовсім не ображаю тебе, а, навпаки, обдаровую», – так писав колись Антуан де Сент-Екзюпері. Його слова – це не тільки урок нам, жителям XXI століття, а й підтвердження того, що світ, як і природа, різноманітний і саме цим він прекрасний. Його краса в тому, що на Землі живуть народи й нації, неповторні у своїй культурі, традиціях і звичаях. Усі ми – люди цієї планети – поєднані видимими й невидимими нитками. Бути терпимими й намагатися зрозуміти одне одного незалежно від національності – це велике мистецтво людей, і називається воно – толерантність.
Прояв толерантності як принципу поваги до прав людини зовсім не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів. Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.
Ми всі різні: блондини й брюнети, повні й худі, відмінники й двієчники, люди різних рас і національностей. Усі ми живемо в суспільстві й щодня бачимо велику кількість людей – знайомих і незнайомих. На когось із них ми можемо звернути увагу, а когось не помічаємо зовсім. Життя йде своєю чергою, і ми не замислюємося над тим, що кожна людина – унікальна і немає у світі абсолютно однакових людей. Навіть близнюки зазвичай різні за характером.
Скільки ж національностей у світі? Цього теж ніхто не знає. За різними даними, національності народів світу можуть налічувати від чотирьох із половиною до шести тисяч. Загальна кількість мов і діалектів коливається від двох із половиною до п’яти тисяч.
У нашому Придністров’ї за останніми даними проживають представники 75 національностей. І не можемо ми уявити сьогодні нашу державу без них, без їхніх звичаїв, культур і традицій, які зливаються воєдино, в одну придністровську культуру. Традиції різних народів відбиваються в гастрономії, ремеслі й віросповіданні придністровців. Саме в цьому наша велика цінність і перевага в сучасному, часто непередбачуваному, суспільстві навколо нас.
Придністровці дуже люблять свята, обов’язковими атрибутами яких залишаються виступи фольклорних колективів. Побувати на них – це справжнє задоволення, а збереження і примноження культурної та духовної спадщини є одним із пріоритетних завдань держави.
У Стратегії розвитку ПМР на 2019 – 2026 роки наголошується, що її національним надбанням є люди. «Людина, її права і свободи є найвищою цінністю суспільства. Повага людської гідності, забезпечення умов для вільного розвитку громадян є обов’язком органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб», – зазначається в документі.
Саме цим шляхом і розвивається республіка, в якій для кожного громадянина створені умови вільного і гідного життя, адже держава – це і є люди, головна її цінність. Вони розвивають, прославляють її на різних рівнях. Держава ж забезпечує їм права і свободи, тобто, все, що слугує інтересам людини, слугує й інтересам держави.
«Стратегічні цілі соціальної політики – це турбота про людей, зростання тривалості життя, підвищення якості та доступності освіти й охорони здоров’я, повага до праці людей, солідарність і взаємодопомога, насичене культурне і творче життя, що розвиває особистість людини та її кращі риси – гуманізм, доброту, співчуття і милосердя», – зазначається в Стратегії. Це і є прояви толерантності на самому високому рівні. В Придністров’ї люди проживають у мирі й злагоді, а це означає наявність у кожного таких рис, як взаєморозуміння, взаємоповага, відповідальність, доброзичливість, стриманість, поступливість, комунікабельність і терпимість.
Спробуйте, шановні, скласти квітку толерантності – яскраву й різнобарвну. Нехай вона прикрасить похмурий осінній ранок і нагадає всім про такі прості, але надзвичайно важливі істини: прагнення до взаємної поваги й мирного співіснування.
Ганна ЛАЗАРЕНКО.
Картинка: kgst.ru