Ми завжди шукаємо в житті те, що живило б душу і підтримувало духовні сили, адже не хлібом єдиним живе людина. Український поет і журналіст Василь Симоненко радив своїм сучасникам і нащадкам: «В океані рідного народу відкривайте духовні острови».
Більше третини року в наших предків припадало на свята. В грудні їх також не бракує. Наприклад, у четвертий день місяця відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці або Третя Пречиста. У народі це свято здавна пов’язували з початком справжньої зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково розтане, а коли після Введення сніг піде – то настане зима.
Хоч і мовиться, що «…введенські морози ще зими не роблять», але під цю пору стає все холодніше й холодніше. Земля вже чекає білої шуби, сподіваючись, що «Третя Пречиста снігом прикриє».
За народними прикметами вважалося, що введенські морози зиму на ум наставляють, скільки на Введення води, стільки на Юрія трави. Також говорили, що сильні морози цього дня віщують холодні свята.
П’ятого грудня – Прокопа. Колись у цей день люди гуртом виходили мітити дорогу солом’яними віхами, щоб мандрівники не збилися з дороги: «Прийшов Прокіп – зробив розміт, по снігу ступає – дорогу копає».
Шостого грудня – переддень святої Катерини. Звечора дівчата розпочинали гадати: крали в чужому садку гілочку вишні й клали її у воду. Якщо вона до Різдва розцвітала, то дівчина того ж року сподівалася вийти заміж.
День великомучениці Катерини – сьомого грудня, в християнському календарі є особливим. Свята – походила родом з Олександрії, прийняла мученицьку смерть у 307 році. Відомості про знайдення її мощей датуються VIII століттям, тобто, коли вони були перенесені в монастир на Синайській горі. Цей монастир збирав багато прихожан. Шанувати святу почала Східна церква, а пізніше й Західна.
У народі вважають, що Катерина – покровителька шлюбу й наречених, їхня захисниця, тому 7 грудня – в день жіночої долі, дівчата ворожать. Вони вірять, що свята Катерина допомагає знайти свого судженого. Дівочу долю іноді вирішували навіть чоботи: переставляючи їх по черзі, міряли будинок від столу до порогу. Чий чобіт вийде за поріг, та дівчина першою вийде заміж наступного року.
Тим, хто шукає любові, традиційно радять відвідати церкву і помолитися перед іконою святої. Перед її образами ставлять свічки, а під вечір ворожать на долю. Хоча 7 грудня припадає на різдвяний піст, але все одно влаштовували вечорниці й гадання.
Поки молоді дівчата ворожили на судженого, хлопці просили в богинь послати їм хорошу дружину, а вагітні жінки молилися про вдалі пологи та здорових немовлят.
Ворожити чи молитися до великомучениці Катерини – вибір особистий. Головне – не чинити лиха іншим людям.
Прикмети та приказки до цього свята
На свято Катерини ховайся під перину.
На Катерину холодно – буде голодно.
З Катерини зима візьме не миттям, то катанням, не голодом, то холодом.
Катерина по воді, то Різдво по льоді.
Тринадцятого грудня – свято Андрія Первозваного. З давніх-давен у ніч перед Андрієм дівчата ворожили. Молодь збиралася на вечорниці, де вечір починався кусанням калити.
Калита – це обрядовий корж, що випікали на свято Андрія. За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до балки під стелею, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски.
Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини, і цілували в уста. Після вечері дівчата залишалися ворожити, а хлопці йшли «порядкувати» в селі. У ніч на Андрія хлопці мали найбільші права, за всі бешкети їм люди вибачали.
Післяслово: протягом місяця українці відзначали Сави, св. Миколая, Ганни, Спиридона Сонцеворота, Євстрата та Агея. У кожної людини або в цілої родини й до нині є своє, найважливіше свято. Ми нагадали вам лише про деякі з них, що супроводжуватимуть нас упродовж грудня. Бажаємо вам, щоб у щасті та здоров’ї ви провели ці свята та інших дочекалися
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото з вiдкритих джерел.