Грудень рік кінчає, справжній зимі двері відчиняє

Грудень розпочинає справжню зиму. Свою назву він дістав від мерзлих земляних грудок, або груддя. Після осінніх дощів розвезені возами ґрунти замерзали, а тому їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. Також вони утворювалися на замерзлих зораних полях. У давнину вважалося, що коли цього місяця груддя промерзає добре, сніг м’який випадає або землю покриває густим інієм – можна розраховувати на гарний урожай наступного літа.


Кажуть, «грудень поле грудить». Хоча, як правило, ще варто очікувати на чотири відлиги. Втім, в останні роки погода місяця зовсім не характерна для нашого краю, порівняно з тією, яка була ще три-чотири десятиліття тому.

У народі грудень прозвали «першозимник». Колись люди казали: «Грудень-студень, на всю зиму землю вистуджує». Відомі ще такі його назви – «стужайло», «лютовій», «хмурень», «вітрозим», «мостовик». Сучасний офіційний календар України послуговується словом «грудень». Цю назву місяця використовують поляки – «грудзєнь», білоруси – «грудзень», сербохорвати – «грудан», словени – «груден». Слово «грудень» зустрічається вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118 р.).

Народна мудрість твердить: «Грудень і замостить, і зацвяшить, і саням хід дасть». Дні тепер найкоротші, зате ночі довгі. Тому й прозвали цей місяць «ніч року». Бо є у грудні така пора, коли сонця майже не видно. В цю довгу, безпросвітну ніч нашим пращурам колись здавалося, що сонце, знемігшись у боротьбі з силами темряви, поволі згасає.

Грудень вважався місяцем відпочинку. У селян з’являлося трохи більше вільного часу, коли можна було відвідати далеких родичів, перепочити від роботи на землі. За дослідженням демографів, природний пік народжуваності впродовж року теж припадав на грудень. По грудню наші предки прогнозували й наступний рік: починаючи з 26 числа й аж по 6 січня, буквально по годинах фіксували всі зміни в природі.

Нині маємо найкоротші дні й найдовші ночі. Та вже з 22 грудня настає зимове сонцестояння: найдовша зимова ніч протистоїть найкоротшому в році дню. Однак, мине кілька діб і світловий час почне зростати, отож на Спиридона (25 грудня) – радісна подія – сонцеворот: «На Спиридона сонце на літо, а зима – на мороз». Сонце повертає на літо і дня тепер прибуватиме на «горобиний скік». А ще – за сонцестоянням грудень прирівнюють до червня. У грудні день найкоротший, у червні – найдовший. Отож, яка погода буде цього місяця (морози, опади), то в червні все буде навпаки.

Грудень також називали місяцем хуртовин. Наш спостережливий і кмітливий народ дав цьому явищу багато назв: віхола, завірюха, заметіль, замета, метелиця, хвижа, хуга, хурделиця, хуртеча, хуртовина. Всі ці слова, як відомо багатьом із нас, означають одне і теж – вітер зі снігом.

Старше покоління придністровців ще пам’ятає ті хуртовини, що траплялися під час густого снігопаду й сильного вітру, коли в повітрі кружляв сніг – і той, що падав із хмар, і той, що здіймався вітром із землі. Найпотужніші ж хуртовини називають ще сніговими бурями, буранами.

3 грудня – свято Прокла. Якщо цього дня йде сніг, то 3 червня литиме дощ. За народним повір’ям, «Прокли проклинали нечисть під землею, щоб не виходила»


Христина ЖУРАВЕЛЬ.

Фото з вiдкритих джерел.