Учитись важко, а учить ще важче. Але не мусиш зупинятись ти. Як дітям віддаси усе найкраще,то й сам сягнеш нової висоти.
Микола Сингаївський
Учителі української мови завжди перебувають у пошуку найбільш ефективних методів і прийомів викладання будь-якої навчальної теми. Тільки завдяки ефективно обраним педагогічним технологіям можна зацікавити учнів оволодінням українською мовою.
Розмірковуючи над цими питаннями, звернімося до надбань учительської практики й розглянемо тему «Однорідні члени речення». При цьому не забуваємо про те, що методика її викладання нагадує про обов’язкове використання на уроках чотирьох взаємопов’язаних змістових ліній: лінгвістичної, комунікативної, культурологічної та діяльнісної. Доречно також використовувати на уроках завдання творчого характеру, що дає можливість учням розвивати креативне мислення.
Однорідними називаються такі члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, стосуються одного й того самого члена речення і поєднуються сполучниковим, безсполучниковим (інтонаційним) чи змішаним зв’язком.
Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного. Вони називають поняття, схожі за змістом.
Однорідні члени речення є ускладнювальним елементом у простому реченні.
За будовою однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (кілька повнозначних слів). Розглянемо всі ці визначення детальніше і з мовленнєвими прикладами.
Характерні ознаки однорідних членів речення:
> відповідають на одне й теж запитання;
> відносяться до одного слова в реченні;
> виступають одним і тим самим членом речення, тобто виконують одну синтаксичну функцію в реченні;
> виражаються здебільшого однією частиною мови (трапляються винятки);
> з’єднуються між собою сурядним зв’язком з огляду на їх рівноправність і незалежність.
Однорідні члени речення поєднуються:
а) за допомогою сполучників сурядності та інтонації поєднання чи протиставлення;
б) лише за допомогою інтонації;
в) обома цими способами.
Однорідними можуть бути:
як головні, так і другорядні члени речення. Наприклад:
1. В окремих цехових майстернях часів середньовіччя виготовлялися пергамент, шкіра для палітурок, металеві застібки, чорнило. (Однорідні підмети).
2. Норми князівських «Уставів» поширювалися на всі прошарки населення, торкалися всіх сторін життя, утверджували авторитет князівської влади як умови державного процвітання. (Однорідні присудки).
3. Справжніми осередками знань у Київській Русі були монастирські й приватні бібліотеки. (Однорідні означення).
4. Культура західноєвропейського середньовіччя мала три смислотворчих вузли – церкву, замок та місто. (Однорідні додатки).
5. Яблуні дихають цвітом росяно, червоно й біло (А. Малишко). (Однорідні обставини). Студенти виконували завдання керівника швидко, весело, моторно. (Однорідні обставини).
Запам’ятайте!
Обставини однорідні лише тоді, коли вони являють собою перелік (у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із запалом).
6. Осінь фарбує листя клена в червоні, жовті, коричневі й помаранчеві барви. (Однорідні означення).
7. Веселі, невгамовні зірки щоночі ваблять нас нерозгаданими таємницями. (Однорідні означення).
8. Я на гору круту кам’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). (Неоднорідні означення).
Переконайтеся в тому, що ви навчилися!
У реченні Лось підбіг до річки й нахилився до води однорідними є
а) підмети
б) додатки
в) означення
г) обставини
Речення Кущі й дерева струшували на лося синюватий іній ускладнене однорідними
а) підметами
б) додатками
в) означеннями
г) обставинами
Лось обтрушував з себе воду й скалки льоду. Це речення ускладнене однорідними
а) підметами
б) додатками
в) означеннями
г) обставинами
Запам’ятайте!
Є й неоднорідні означення, які характеризують предмет з різних боків. Вони можуть бути виражені: а) займенником і прикметником чи дієприкметником (мій громадський обов’язок); б) прикметником і дієприкметником (чорна потріскана глина); в) числівником та прикметником (перший шкільний день); г) якісним і відносним прикметником (густий вечірній туман).
Неоднорідні означення вимовляються без перелічуваної інтонації, на письмі вони виділяються комами, тож єднальні сполучники між ними поставити не можна.
Запам’ятайте!
Завжди неоднорідними є означення, виражені сполученням займенника й прикметника (мій найкращий друг), якісного та відносного прикметників (високий дніпровський берег), якісного і присвійного прикметників (улюблена мамина пісня).
Неоднорідні означення вимовляються без перелічувальної інтонації, коми між ними не ставляться.
Дослідження під час вивчення теми
Наприклад, у реченні: «Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осики, і ліщину, і червону горобину» (М. Стельмах) виділені слова є однорідними членами речення, вони називають загальне поняття – ліс. Міркуємо так: (Хто?) Ми (що робили?) садили (що?) ліс (де? (у полі): (садили що?) і дубочки, і тополі, і осики, і ліщину, і червону горобину. (Однорідні додатки).
Пунктуація при однорідних членах речення
КОМУ ставимо між однорідними членами речення за таких умов:
1. Якщо вони поєднані лише інтонаційно, тобто сполучників немає.
Вищий рівень освіти в Київській Русі передбачав засвоєння богослов’я, філософії, граматики, риторики, історії.
2. При протиставних сполучниках.
«Повість минулих літ» є не лише доступним, а й бажаним предметом пізнавального читання протягом усього існування Київської держави.
Першими героями житійних історій були не особи духовного звання, а князі з надзвичайними чеснотами й високоморальними вчинками.
3. При єднальних та розділових сполучниках, якщо вони повторюються.
Увівши Київську Русь у світ європейських культурних реалій, християнство стало серйозним стимулом до розгортання великого будівництва і світських, і культових споруд.
Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (П. Мирний).
Крапка з комою ставиться між однорідними членами речення, якщо:
а) поширені,
б) мають свої розділові знаки,
в) далекі за змістом.
Нам потрібне слово суще, здорове, а не паралітичне; цілісне, а не з вивихнутими суглобами (П. Мовчан).
Тире ставиться в таких випадках:
1) за умови протиставлення:
То не хмара – біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко).
2) Коли наступний однорідний член речення, зокрема присудок, виражає причину, наслідок, швидку зміну подій, уточнення попередньої дії.
Повернувшись додому, мати вже не застала нікого під хатою, – порозходились спати. Сіла на призьбі – посумувала трохи (А. Гол.)
Стилістичні вправи
Виконання таких вправ має велике значення, яке полягає в тому, що вони розвивають уміння вдосконалювати здобуті знання, сприяють формуванню в учнів критичного ставлення до свого мовлення, допомагають поліпшувати його, а отже й збагачувати.
1. З розкиданих слів складіть речення про калину, визначте однорідні члени речення.
А) Стоїть, над, калина, пишається, водою, вродою, і.
(Стоїть калина над водою і пишається вродою.)
Б) Ой, в, рясна, лузі, красна, росте, калина.
(Ой, рясна, красна росте в лузі калина.)
В) Цілюща, ніжності дівочої, і, краси, калина, символом, вважається.
(Цілюща калина вважається символом дівочої краси і ніжності.)
2. Спишіть, розставляючи розділові знаки.
Чарівний світ сині води білі піски хати на високих берегах пливе переді мною. Наче все і ріка і гори і сади покрилось туманом.
3. З поданих складів першого слова, других – другого слова, третіх третього слова складіть нове слово.
1. Вухо, калина, спідниця.
2. Сокіл, дорога, виделка.
3. Мистецтво, вилити, вивчати.
4. Директор, вертихвістка, ворона.
4. Поєднайте між собою слова у словосполучення.
Цікавий, книжка; написати, книга; український, мова; малюнок, книжка; відпочивати, море.
5. Визначте межі речень. Вставте потрібні розділові знаки.
Осінь вона настане з тихим шелестом дерева скидають літнє вбрання і оголить сувору красу стовбурів і гілок скидають літнє вбрання калина й берізка шипшина й барбарис дивлячись на золотаво-багряне листя ми кажемо що прийшла осінь.
6. Поширте речення однорідними членами. Запишіть, правильно розставляючи розділові знаки. Однорідні підкресліть.
Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. Зникло багато квітів. Ліси навколо великих міст стали схожими на смітники.
7. Iнтерактивна вправа «Незакінчені речення».
– Однорідні члени речення – це ….
– Однорідними бувають такі члени речення …
– Тип зв’язку однорідних членів речення буває …
– Означення бувають …
– Розділові знаки при узагальнювальних словах…
8. Які означення використані в реченнях? Підкресліть їх.
1. Шалений холодний вітер люто насвистував і завивав, біснуючись над степом.
2. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера.
3. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами.
4. Другого дня Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки.
5. Теплий осінній вечір стоїть за вікнами.
Сьогодні були розглянуті однорідні члени речення, їхні характерні ознаки, способи вираження. Окремо приділили увагу членам речення, які схожі на однорідні, але насправді такими не є. Розглянуті питання пунктуаційного оформлення однорідних членів речення.
Підсумковим етапом вивчення теми «Однорідні члени речення» є контроль набутих знань: перевірка рівня теоретичних знань, практичних умінь і навичок.
Учням цей етап має дати можливість ще раз перевірити себе й виявити прогалини.
1. Укажіть речення з однорідними членами.
а) На далеких горизонтах мерехтіли багряні спалахи.
б) Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.
в) Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги.
2. Випишіть речення з однорідними членами.
а) Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.
б) На горі стояло величезне місто.
в) Кажуть, меншає на світі солов’їв.
Поповнюйте свої знання – розумійте їх – запам’ятовуйте – засвоюйте – застосовуйте і станете компетентними випускниками середньої школи
Ганна ЛАЗАРЕНКО.
Картинка з вiдкритих джерел.