У столичному басейні або, як його називають, «ТСДЮШОР плавання», ми зустрілися з Сергієм Сироваткіним.
Майстер спорту з плавання, який сам має порушення зору, брав участь у відкритому чемпіонаті Білорусії з плавання серед параспортсменів, виступав у Берліні (Німеччина), Дубліні (Ірландія), у чеському місті Брно, італійському Ліньяно. Молодий чоловік перемагав у минулорічному чемпіонаті ПМР з плавання серед спортсменів з обмеженими можливостями здоров’я всіх категорій. Нині він працює тренером Республіканського спортивно-реабілітаційного центру інвалідів (РСРЦІ).
Вдень, три рази на тиждень, параспортсмен тренує учнів Тираспольської корекційної школи-інтернату для дітей, які не чують. Діток привозять на мікроавтобусі, навіть якщо це всього двоє-троє учнів.
Тричі на тиждень, вечорами, Сергій працює з дорослими. Групі, у складі якої інваліди по зору, з вадами слуху, безоплатно виділяють одну водяну доріжку. Тренер розповів, що заняття тривалістю 45 хвилин пробігають майже непомітно.
«Я не заходжу у воду, коли там плавають незрячі. Вони підпливають до бортика, я їм розповідаю, яких помилок припустилися, що слід зробити, щоб їх уникнути та як продовжувати заняття. З тими, хто має вади слуху або зовсім не чує, я спілкуюся мовою жестів. Інколи доводиться й самому заходити у воду, щоб пояснити людині, що і як треба робити», – розповів Сергій.
На другому поверсі відбуваються заняття, спостерігати за якими дуже цікаво. Не знаючи, що на воді інваліди, не збагнеш і не повіриш, що такі вправні рухи в стилі «брас», або «кроль» виконують люди з проблемами здоров’я.
Засмаглі, натреновані тіла розтинали воду сильними ривками, не зупиняючись. Трапляється й так, що незрячі плавці зіштовхуються один з одним. Прикра ситуація, але вона неминуча, коли на одній доріжці пливуть три-чотири людини. Сергій розповів про своїх товаришів Євгена Ніколенка та Олександра Ковальова. Хлопці обоє повністю незрячі.
На чемпіонаті в Білорусі (2019) Олександр у категорії S-11 переміг на дистанції 50 метрів вільним стилем і посів І місце. Він же став третім у фінальному запливі на 100 метрів вільним стилем.
Зробити фото на згадку разом з тренером погодилися Андрій, Євген та Інна. Для цього вони на якусь хвилину зупинили тренування, і після зйомки продовжили свій водяний маршрут. Час швидко минав, і їм хотілося використати його якомога ефективніше. Люди з обмеженими можливостями здоров’я цінують будь-яку можливість, щоб долучитися до спорту, до занять фізичною культурою. Вони знають, як важливо тримати себе у спортивному тонусі.
У цьому їм сприяють Міністерство соціального захисту, столична держадміністрація та директор РСРЦІ Георгій Чебан.
Післяслово: на вході до басейну побудована універсальна та зручна в експлуатації металева конструкція – пандус. Вона придатна для людей, які за станом здоров’я не можуть пересуватися східцями, а також для переміщення інвалідів-візочників
Iрина МАСЛОВА.
Фото автора.