Григорій Зіновійович Затика, тренер з легкої атлетики Суклейської ДЮСШ, 14 лютого відзначив ювілей – 60 років. «Як швидко й непомітно промайнули літа», – нарікає ювіляр. Григорію Зіновійовичу є про що згадати. За його плечима багато випробувань і хвилин радості.
Народився Григорій Затика у Слободзеї в простій молдавській сім’ї, де праця й турбота одне про одного були на першому місці. Навчання у Слободзейській молдавській середній школі №1 давалося легко, а бажання займатися спортом було понад усе. Коли перейшов у п’ятий клас, старша сестра Євдокія привела його в секцію легкої атлетики Суклейської дитячо-юнацької школи, де сама займалася вже кілька років під керівництвом відомого тренера Миколи Цибульського.
– У той час, – згадує Григорій Зіновійович, – легка атлетика в нашому районі була дуже популярною. Десятки хлопців і дівчат із захопленням займалися цим видом спорту. Та й тренери були один в один – відомі й досвідчені: Вадим Русаков, Микола Цибульський. Я потрапив до групи Вадима Юхимовича Русакова, у якого займався два роки. Старша сестра вже тоді вчилася в Кишинівському технікумі фізичної культури. Одного разу, розмовляючи з батьками, вона вмовила їх, щоб я продовжив навчання в Республіканській школі-інтернаті спортивного профілю. 1971 року зі мною в інтернат вступили й мої друзі-слободзейці, надалі відомі легкоатлети: Ірина Гусько, Валерій Єрмичой, Валентин Болокан і Віктор Тяка.
З 1976 по 1978 рік Григорій служив у Збройних силах. У 1979 році він – методист зі спорту в радгоспі-технікумі ім. Фрунзе міста Тирасполя. Цього ж року вступив до Кишинівського технікуму фізичної культури одразу на другий курс.
– Так, є про що згадати, – посміхається Григорій Зіновійович. – Навчання, тренування, змагання. І коли все встигав?… Крім легкої атлетики, брав участь і в змаганнях з плавання, гандболу. У складі збірної технікуму став бронзовим призером чемпіонату Радянського Союзу серед учнів технікумів фізичної культури в естафеті 4х100 м. По закінченні Кишинівського технікуму мене направили в рідні місця – у Слободзейський район. Дуже хотілося працювати тренером з легкої атлетики в Суклейській ДЮСШ, в якій раніше займався, та, оскільки не було вакантних місць, почав працювати в Чобруцькій ДЮСШ № 1, директором якої був чудовий педагог і наставник В. А. Іванов. Я тренував дітей і грав сам. У складі гандбольної команди під безпосереднім керівництвом Василя Андрійовича двічі ставав переможцем спартакіади Молдавської РСР.
Мрія працювати в Суклейській дитячо-юнацькій спортивній школі все ж таки здійснилася. 1987 року Григорія Зіновійовича перевели до Суклейської ДЮСШ. Працюючи тренером з легкої атлетики, 1988 року заочно закінчив факультет фізичного виховання педінституту ім. Іона Крянге. Уже понад 30 років працює досвідчений наставник, педагог і тренер у царині фізичної культури.
– Мені є чим пишатися, – каже ювіляр. – У мене тренувалися і тренуються чудові вихованці, які ставали чемпіонами ПМР, Республіки Молдова, призерами міжнародних змагань і в бар’єрному бігу, у стрибках з жердиною, в десятиборстві. Згадаю тих, хто раніше тренувався у мене і гідно виступав на змаганнях різних рівнів. Це – брати Олег і Євген Чеботарі, Костя Палій, Іван Гетман, Станіслав Затика, Андрій Петриман, Ірина Омельчук, Неллі Кащенко. Та й зараз підростає гідна зміна. Так, Станіслав Чебан, Олександр Бошняга неодноразово ставали чемпіонами та призерами Придністров’я, Молдови, у різних міжнародних змаганнях. Тільки дуже шкода, що королева спорту – легка атлетика – останнім часом стала не такою популярною. Дедалі менше займаються в секціях діти.
Через скромність Григорій Зіновійович не згадав свого улюбленого вихованця Михайла Фокшу, який став володарем чотирьох золотих медалей на міжнародних змаганнях, що проходили в Україні, був чемпіоном Республіки Молдова в бар’єрному бігу, у стрибках у довжину. З ним Григорій Зіновійович останнім часом спілкується тільки Інтернетом, оскільки Михайло перебуває в Росії, де навчається й активно займається легкою атлетикою, далі перемагаючи суперників. Це радує тренера. Він бачить своє продовження у кращих вихованих ним спортсменах.
Володимир КОСАКОВСЬКИЙ.