Моє радянське Придністров’я

Вінцем 2022 року випало стати особливій даті нашої історії: 30 грудня виповнюється 100 років з дня заснування Союзу Радянських Соціалістичних Республік.


До цього ювілею Держслужба управління документацією та архівами ПМР (ДСУДА), а також товариство істориків-архівістів за підтримки органів державної влади та громадських об’єднань республіки підготували та провели XII Придністровські історичні читання «Моє радянське Придністров’я». Основна мета проекту – вивчення історичної спадщини та пам’яті про радянське минуле, а також недопущення фальсифікації історії.

Організатори зібрали численні документальні свідчення з особистих та сімейних архівів, матеріалів музеїв (зокрема шкільних), архівів підприємств та організацій, а також спогади та роздуми пересічних громадян про їхнє ставлення до радянського минулого.

На першому етапі цих масштабних історичних читань було проведено Республіканський творчий конкурс історичних творів. У них учні та студенти освітніх закладів, а також дорослі громадяни давали свою оцінку радянському періоду історії Придністров’я та розмірковували про те, як впливає радянська спадщина на життя сучасних придністровців.

На другому етапі Придністровські історичні читання завершилися проведенням науково-просвітницької конференції «Радянська спадщина в системі духовних і культурних цінностей». У ході проведення конференції ДСУДА презентвала віртуальну історико-документальну виставку «Наша Батьківщина – СРСР», засновану на документах Центрального державного архіву ПМР та Центрального держархіву аудіовізуальної та електронної документації ПМР. Головна тема виставки – соціальні перетворення молдавського села, сільського устрою, докорінні зміни сільського господарства Молдавії. Експозиція охоплює часи від встановлення радянської влади в краї до вісімдесятих років ХХ століття і розповідає про радянських людей, їхні грандіозні звершення щодо соціалістичного перетворення Радянської Молдавії.

У роботі науково-просвітницької конференції взяли участь начальник ДСУДУ Зінаїда Тодорашко, в. о. міністра сільського господарства та природних ресурсів Олег Ділігул, депутат Верховної Ради ПМР Ілона Тюряєва, заступник міністра цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Максим Кравець, заступник міністра просвіти Наталія Солдатова, директор Центру дослідження культурно-історичної та духовної спадщини Микола Димченко, координатор проектів Россотрудничества Артем Науменков, секретар ЦВК Галина Шленскова, помічник заступника Голови Уряду Андрій Чорба, професорсько-викладацький склад та студенти ПДУ   ім. Т. Г. Шевченка, вчителі та учні загальноосвітніх закладів.

Після вступного слова Зінаїди Тодорашко з привітаннями до учасників форуму звернулися Ілона Тюряєва (від імені Голови Верховної Ради Олександра Коршунова), Віктор Таранов (від імені Голови Уряду Олександра Розенберга), Наталія Солдатова (від імені міністра просвіти Світлани Іванишиної), Галина Шленскова (від імені голови ЦВК Олени Городецької), Артем Науменков.

Зокрема, у вітальному адресі Олександра Коршунова йшлося: «Ми нікому не дозволимо переписати нашу історію. Ми – спадкоєм- ці великої держави – СРСР. І пишаємося цим. Пам’ять про наших героїв завжди житиме в наших серцях. Наш народ завжди зберігатиме традиції та своє ставлення до минулого. Ми ніколи не допустимо, щоб хвиля націоналізму охопила республіку. Наші батьки та діди боролися за світлі ідеали, за наше мирне майбутнє. Ми не підведемо і не зрадимо їх. Бажаю всім пам’ятати про спадщину, яку залишив нам СРСР, якою ми пишаємося».

До уваги учасників форуму запропонували 3 доповіді пленарного засідання. Доцент кафедри історії ПДУ ім. Т. Г. Шевченка Галина Слободенюк говорила про роль національного чинника в процесі розпаду СРСР. На її думку, канонічної версії причин розпаду СРСР через 30 років не склалося. Проте у вісімдесятих роках у рамках процесу демократизації міжнаціональні проблеми в Радянському Союзі, по суті, висунулися на передній план. Політична, економічна та ідеологічна кризи, які переживала країна в останні роки свого існування, призвели до ослаблення центру та посилення республік, їхніх політичних еліт. Національні еліти були з економічних, політичних, особистих мотивів зацікавлені не так у збереженні СРСР, як у його розпаді та руйнуванні. «Парад суверенітетів» 1990 року ясно показав настрої та наміри національних партійно-державних еліт.

Микола Димченко у своєму виступі зробив історико-культурологічний екскурс до радянського та пострадянського Придністров’я. Зінаїда Тодорашко виступила з доповіддю «ХІІ Придністровські історичні читання в Придністров’ї», в якій підбила підсумки всього заходу загалом та окремих його етапів.

Оргкомітет ХІІ історичних читань нагородив лауреатів та призерів Республіканського конкурсу історичних творів, на який було представлено 85 творчих робіт трьома офіційними мовами Придністров’я у двох вікових категоріях (дорослі та діти). Загалом дипломи трьох ступенів, набори літератури та інші цінні подарунки здобули 38 учасників цього інтелектуального змагання.

«Конкурс був надзвичайно цікавим, можна сказати просвітницьким і пізнавальним, таким, що розвиває. І теми були гідні того, щоб написати глибоку роботу. Я дуже рада, що за підсумками конкурсу здобула диплом третього ступеня, – сказала кореспондентові учениця 9-Б класу МОЗ «Середня загальноосвітня російсько-молдавська школа № 7» м. Дубоссари Софія Мунтян. – Всі учасники історичних читань, з ким я спілкувалася, такої ж думки».

Усі зібрані в ході XII Придністровських історичних читань «Моє радянське Придністров’я» матеріали направлять до Архівного фонду ПМР на вічне зберігання. Їх також введуть у науковий обіг і активно представлятимуть у різних проектах


Олександр ЮШИН.

Фото автора ( на фото Наталія Солдатова).