Вулиця Iгоря Курчатова – великого радянського вченого та винахідника, з’явилася в Тирасполі на початку 1963-го. Про нього на рубежі 40 – 50 років ХХ століття говорили по обидва боки океану, а його досягнення змусили по-новому оцінити можливості людини. Людини, яка винайшла першу радянську атомну бомбу.
Учений ніколи не бував у Тирасполі, як і сотні інших партійних та культурних діячів, винахідників, політиків радянського часу, чиї імена можна побачити на табличках міських будинків.
То хто ж такий Курчатов, якому нині виповнилося 120 років?
Ігор Васильович – радянський фізик, учений та винахідник. Автор багатьох важливих наукових досягнень, без яких складно уявити сучасний світ.
Ранні роки. Курчатов народився 12 січня 1903 року в селищі Сімський Завод (нині м. Сім) на Уралі. Його батько працював землеміром-землевпорядником, мати була дочкою священнослужителя і до заміжжя працювала викладачем у жіночому училищі. За службовими обов’язками батька вся родина часто переїжджала з місця на місце.
Зміна навчальних закладів не заважала Ігореві добре вчитися. Він був одним із кращих учнів з усіх дисциплін, а коли вперше прочитав книгу з фізики та техніки, зрозумів, що саме з цією наукою хоче пов’язати своє подальше життя. Будучи підлітком, хлопець працював на заводі, а вечорами навчався в Сімферопольській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1920 році вступив до Таврійського університету, згодом продовжив навчання в Петроградському політехнічному виші.
Наукова діяльність. 1925 року Ігор Курчатов став науковим співробітником Фізико-технічного інституту в Ленінграді. Він швидко зробив кар’єру в інституті: вже через 5 років після початку роботи обійняв посаду завідувача відділу. Спочатку вчений вивчав електрику, а потім став одним із піонерів у галузі вивчення атомного ядра. Цей напрямок він розвивав до початку Великої Вітчизняної війни.
У 1938-му Курчатова висунули в дійсні члени Академії наук СРСР. З початку війни він розробляв метод розмагнічування кораблів для захисту від морських магнітних мін. Створена ним система забезпечила сотням радянських кораблів надійний захист від німецьких магнітних мін. За свій винахід 1942 року академік був удостоєний Сталінської премії.
Розробка атомної бомби. Курчатов став родоначальником радянського атомного проекту, над яким працював усе життя, починаючи з 1942 року. Аж до 1945-го його діяльність у цьому напрямі мала виключно дослідницький характер, і тільки по завершенні війни питання ядерного потенціалу постало особливо гостро.
Наполеглива й невтомна, скрупульозна праця над створенням атомної бомби стала найважливішою справою життя вченого. Через кілька років після війни плідна робота Ігоря Курчатова та його помічників дала свої перші плоди – 29 серпня 1949-го відбулося випробування першої радянської атомної бомби.
Під час вивчення короткої біографії Курчатова варто відзначити його внесок у створення першої у світі водневої бомби, запуск якої відбувся в 1953 році. Пізніше колектив академіка розробив термоядерну бомбу Ан602, що дістала назву «Цар-бомба».
Ігор Васильович чудово розумів, які страшні наслідки для всієї планети несе атомна зброя. Він активно виступав за використання атомної енергії тільки в мирних цілях. Результатом його діяльності в цьому напрямі став запуск у 1954 році Обнінської АЕС – першої у світі атомної електростанції.
За внесок у розвиток науки академік Курчатов був нагороджений Сталінською премією першого ступеня, величезною грошовою премією, автомобілем, дачею та іншими привілеями.
Така коротка історія життя Ігоря Курчатова, іменем якого названа вулиця та провулок в Октябрському мік-
рорайоні нашої столиці
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото: stuki-druki.com