У репертуарі фольклорного ансамблю «Дністрянка» з с. Попенки є багато пісень його художнього керівника – Заслуженого діяча мистецтв ПМР Олександра Токарєва.
Фольклорний ансамбль «Дністрянка» –гордість Будинку культури цього села. Колектив є неодноразовим учасником і призером таких фестивалів, як: «Пшеничне перевесло», «Джерело традицій» і «Фольклорне багатобарв’я». Сам Олександр Юрійович – автор гімну Рибниці, а також таких пісень як «Рибницький вальсок», «Рибницька полька», «Попенки-Попенград», «Придністровський вальс», «Придністровська сім’я» та багатьох-багатьох інших.
Складати пісні на якісь абстрактні теми цій творчій людині не подобається. «От якщо пісню про улюблене місто чи до якої-небудь події – це мені зрозуміло, це у мене виходить. А наскільки добре – нехай оцінять слухачі», – сказав автор.
Про те, як починалася його пристрасть до написання текстів і музики, Олександр Токарєв розповів, що вірші пробував писати ще у школі, а пісні – коли працював з дітьми у Попенкській школі-інтернаті. «До моменту розвалу СРСР я працював там уже років двадцять. Раніше у нас проводилася цікава ідеологічна робота: учнів спочатку приймали в жовтенята, потім – у піонерську організацію, й, нарешті, вони доростали до комсомолу. Програма, складена композитором Д. Кабалевським «Спів у школі» вся була побудована на цьому. І коли радянська система виховання розвалилась, її скасували. Чесно кажучи, трохи розгубилися, не знали, з чим можна працювати, а дітям – співати. Тоді я почав писати дитячі пісні сам. Працюючи в Будинку культури, вирішив писати пісні для дорослих. До речі, пісня «Придністровська сім’я» зроблена у двох варіантах – дитячому і дорослому».
Цю чудову пісню можна послухати на сайті Придністровського державного інституту мистецтв імені А. Г. Рубінштейна. Там, у розділі «Центр національних культур Придністров’я» є сторінка «Літні свята. День сім’ї, любові та вірності», де і розміщені посилання на обидва варіанти пісні (текст, відеокліп, фонограми плюс і мінус). А ще там можна знайти й інші пісні О. Токарєва.
Композитор з посмішкою пояснив, що «…у дорослому варіанті співається про вино, а в дитячому – про квас і таке інше». З’ясувалося, що пісня ця була написана в 1997 році, та лише тепер, завдяки технічним можливостям, вона поширилася і дійшла до широких мас.
Згадуючи про те, як розвивалася його творчість, автор розповів, що все «…гралося і співалося наживо». «Я грав на баяні, дітки співали, хор співав. Потім, у 2001 році один з рибницьких бізнесменів, знайомий з моєю творчістю, подарував мені комп’ютер. Я освоїв його програми, затим продовжив складати музику, використовуючи сучасні можливості. Тепер ще й відео знімаю, сам обробляю і в Інтернет виставляю».
На одному з безплатних ресурсів www.realrocks.ru розміщено три особисті авторські сторінки композитора. На одній з них – дитячі пісні, на другій – для фольклорного ансамблю, на третій – пісні для дорослої аудиторії, що включають твори для жіночого і чоловічого голосів. Також в Олександра Юрійовича є свій канал у Ютубі https://www.youtube.com/@MegaLestar.
«Нещодавно знайшов один зі старих записів (десятирічної давності), на якому виконується мій «Придністровський вальс» на площі в Тирасполі у День Республіки. На відео під музику танцює дитячий ансамбль. Фонограма й аранжування були мої, а виконували твір народна артистка ПМР Віра Лапенкова і заслужений артист ПМР Володимир Лисенко» – розповів О. Токарєв.
На ці відео є відгуки в Інтернеті. Наприклад:
«Подивився запис, навіть розплакався. Які ж розумнички дітки наші. Прекрасні й солісти, й педагоги – трудяги. Низький їм уклін. Скільки ж праці та душі треба було вкласти у все це! Спасибі за непередавані зворушливі емоції».
Олександр Юрійович Токарєв продовжує створювати нові музичні твори для того, щоб серця слухачів знову і знову наповнювалися любов’ю до ближнього і до своєї Батьківщини.
Саме тому під безхмарним небом Придністров’я і далі лунатимуть рядки з приспіву пісні:
Приднестровская семья – дружная, большая,
Это Родина моя, сердцу дорогая.
Нас водою не разлить –
пусть враги не дремлют,
Рождены мы, чтоб любить
вместе эту землю
Дмитро ВЛАДОВ.
Фото: pridnestrovie-daily.net