Сталінградська битва стала однією з основних у ході Великої Вітчизняної. За її підсумками стратегічна ініціатива перейшла до Червоної Армії. З села Воронково Рибницького району 37 наших земляків, серед яких була й одна жінка, брали участь у цій найбільшій битві й були нагороджені медалями «За оборону Сталінграда».
П’ятеро з них не повернулися з фронту, а троє загинули саме під Сталінградом. Інформацію про земляків, які брали участь в обороні Сталінграда, зібрав і впорядкував Віктор Павловський – завідувач філії музею історії села Воронково. На основі цих документів Віктор Іванович провів тематичну бесіду з сільськими школярами, а також підготував виставку «Нескорений Сталінград».
Нагадаємо, що в республіці нині оголошено місячник військово-патріотичного виховання. Тож у його рамках і були організовані заходи. «Я розділив їх на дві частини: у першій була надана загальна інформація про подію, в другій частині я показував дітям зібрані документи й фотографії», – пояснив Віктор Іванович.
Він розповів юним слухачам про те, що, завдяки перемозі в Сталінградській битві, ворог не зміг захопити Кавказ. До середини липня 1942 року на Сталінградському напрямку перевага противника над Червоною Армією в літаках була більшою ніж удвічі, а в танках та артилерії – в 1,3 раза. Попри все це доблесним нашим бійцям вдалося оточити угруповання німецько-фашистських військ у результаті контрнаступальної операції «Уран». З липня 1942-го по лютий 1943-го в битві під Сталінградом радянські війська під командуванням генералів Костянтина Рокоссовського, Миколи Ватутіна та Семена Тимошенка розбили угруповання генерал-фельдмаршала Фрідріха Паулюса і змінили хід війни на користь СРСР. Під Сталінградом було знищене найбільше угруповання вермахту і його союзних армій, а сам Паулюс здався в полон. У Сталінградській битві німецька армія та її союзники втратили близько півтора мільйона солдатів і офіцерів.
«Звичайно ж, я розповів про нашого героїчного земляка – льотчика Івана Парфентьєва. Він літав на Р-5 (розвідник п’ятий – радянський багатоцільовий одномоторний літак-біплан, типу «кукурудзяника»), і був відзначений орденами Вітчизняної війни I та II ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медаллю «За оборону Сталінграда», іншими нагородами. У двох учнів прадіди брали участь у Сталінградській битві», – повідав завідувач музею.
Всі школярі, втім, як і всі охочі, можуть відвідати пересувну виставку «Нескорений Сталінград», що експонується в будівлі сільської ради. Тут вони почують невідомі їм імена і короткі біографії воронковців, які захищали Сталінград. Великий інтерес викликають фотографії та справжні документи тих часів, зокрема й посвідчення до медалей і посвідчення шофера часів ВВВ. Також збереглися грамоти учасника трудового фронту Північного Кавказу і Сталінграда – жителя села Василя Оліхновича, якому після війни довелося відновлювати зруйнований фашистами Сталінград.
Віктор Павловський каже, що в сільраді на пересувній виставці вже побувало кілька класів із сільської школи, а сама виставка експонуватиметься до 9 травня.
З великою вдячністю зазначаємо, що ця виставка, як і багато інших, присвячених історії рідного краю та героїчним долям людей рідного села, стала можливою лише завдяки копіткій роботі Віктора Павловського. У 2008 році саме він (на громадських засадах) створив Воронковський музей. Наступні роки Віктор Іванович присвятив пошуку, вивченню і систематизації нових знайдених документів. На початку пошуків вважалося, що на війну пішли 600 жителів села, а на сьогодні відомі імена понад 850.
«Пошук триває. Нещодавно приїжджала жінка з Ізраїлю і привезла документи. Уточнювали їх в архіві та РАГСі Рибниці, потім у Тирасполі. У підсумку ми знайшли ще трьох учасників Великої Вітчизняної війни з Воронкова», – розповів хранитель музею.
Віктор Павловський запрошує всіх, особливо гостей, які приїжджають у село, не полінуватися і прийти в музей, на створення якого пішло багато років роботи й самовідданих пошуків. Він сподівається, що відвідувачам буде цікаво оглянути його експонати й ознайомитися з документами, фотографіями та іншими неоціненними свідченнями минулої епохи.
Олексій РОСТОВЦЕВ
Фото з архіву Віктора Павловського