Напередодні Дня святого Валентина ми побували в столичному Будинку народних традицій і ремесел на молодіжній конкурсно-розважальній програмі «Лютневе свято кохання». Й анітрохи не пошкодували про це.
Спочатку зал був заповнений практично наполовину. «Нормально, – промайнула думка. – Під час епідемії грипу це навіть дуже добре». У юнаків і дівчат, що зустрічалися на нашому шляху, ми цікавилися, з яких вони шкіл. Виявилося, що більша частина з них була з Тираспольської СШ № 2, дещо менше – з МОЗ «Тираспольської СШ № 9».
Це й не дивно, оскільки обидві школи розташовані неподалік – у районі БНТіР. Та були й інші глядачі. Наприклад, Станіслав, який навчається в міському теоретичному ліцеї, а в групі трохи старших учнів сказали, що вони з Тираспольського аграрно-технічного коледжу.
апропонована конкурсно-розважальна програма з танцювальною музикою, що супроводжувалася різними світловими ефектами, з конкурсами, спілкуванням та безтурботними веселощами сподобалася молоді. Словом – із драйвом. Програму вели дві молоді дівчини (співробітниці установи) у стилізованих костюмах стрільців кохання – Амурів. І, уявіть, чудово володіли аудиторією.
Вони то підіймалися на сцену і розігрували мініатюри з життя Амурів і закоханих, то спускалися в зал і вже там залучали до дії глядачів, то запрошували всіх на черговий танець. Тобто, як тепер модно говорити, ведучі працювали з залом інтерактивно.
Згодом стало помітно: програма все ширше розгорталася, а глядачів (навіть не глядачів, а її учасників) все додавалося і додавалося. Перелічити їх не було можливості, тому що на своїх місцях мало хто сидів, основна маса розійшлася по залу: одні брали участь у конкурсах, інші кружляли в запальних танцях, а хтось, осторонь розмовляв тет-а-тет. Отже, всі були при ділі, всі були на позитиві. Не приховуємо, в останні роки давно не помічали в нашої молоді такої активності.
Після розважальної програми виникло бажання познайомитися з директором закладу. Це був швидкий у рухах і жестах молодий чоловік років 25 з блискучими й розумними очима. «Володимир Сирги, – відрекомендувався він. – Починав тут працювати як спеціаліст із народної творчості, був художнім керівником установи. З листопада 2022 року виконую обов’язки директора».
Ми подякували в його особі всім фахівцям, причетним до підготовки цієї конкурсно-розважальної програми, а потім поспілкувалися безпосередньо з режисером заходу. «Річ у тім, що режисера в нашій установі тимчасово немає. Його обов’язки поки що виконую я. Тож уважно вас слухаю», – сказав директор.
– Як давно цей захід проводиться в такій формі?
В. С.: У такій формі програму до Дня закоханих ми проводимо вперше. Раніше вона відбувалася у вигляді концерту, однак наш творчий колектив вважає, що традиційний підхід на сьогодні дещо застарів, особливо для молодіжної аудиторії. Тож спробували провести розважальну програму так, щоб вона сподобалася молоді.
Мені здається, що ми не помилилися у своєму виборі. Наша програма сприяє соціалізації та активізації молоді. Ми в буквальному значенні відриваємо її від соціальних мереж, гаджетів, Інтернету і намагаємося повернути юнаків та дівчат до живого спілкування – того, від чого ми так відвикли останнім часом.
– З цим не можна сперечатися. Однак є ще одне дуже серйозне запитання: чому ми, споконвічно православні люди, шануємо католицького святого Валентина і відзначаємо чуже нам по духу свято? Адже в нас є День сім’ї, любові та вірності – 8 липня.
В. С.: Є кілька причин. Перша. За фактом 14 лютого для придністровців не свято. Цього дня у нас не День святого Валентина, а День закоханих. Символічний день, коли закохані пари традиційно підносять одне одному подарунки для душі – листівки-валентинки, проводять разом дозвілля. Традиційно. А традиції враз не ламаються. Небажаних треба позбавлятися поступово і з розумом. Це причина друга.
Нарешті, третя: неправильно протиставляти св. Валентина святим Петру і Февронії. Ці свята одне одного доповнюють, з тією лише різницею, що Валентин опікує закоханих, а Петро і Февронія оберігають кращий результат закоханості – щасливе сімейне життя. Це не я так сказав, а депутат Держдуми Росії Анатолій Вассерман. Однак вважаю так і я, а що стосується Дня сім’ї, любові та вірності, то ми вже давно ведемо копітку роботу щодо його популяризації. Не стане винятком і нинішній рік. Приходьте – переконаєтеся.
Щоб довершити образ молодого керівника Володимира Сирги, додамо: під час проведення програми «Лютневе свято кохання» він, крім усього іншого, сидів за мікшерним пультом, а також керував освітленням сцени та залу.
Iгор ШЕВЧЕНКО
Фото автора