Масляна – стародавнє слов’янське свято, що дійшло до нас з язичницької культури й збереглося після прийняття християнства.
Перша згадка про цю традицію датується XVI століттям, хоча м’ясопуст описувався в Лаврентіївському літописі, який розповідав про мор у Києві 1092 року. Простими словами Масляна – свято, що збереглося на Русі з язичницьких часів. Цей обряд пов’язаний із проводами зими та зустріччю весни. Після хрещення Русі її відзначають в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Великодня, до якого віруючі повинні приходити з очищеною душею.
За однією з версій, назва «масляна» виникла тому, що цього тижня, за православним звичаєм, м’ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.
Термін цього свята залежить від дати святкування Великодня. Воно і в наш час триває сім днів, звідси й назва «седмиця». Масляну зустрічали з величальними піснями на снігових гірках. «Дійовою особою» свята було опудало з соломи, вдягнене в жіночий одяг та з млинцем у руці. З ним веселилися, а потім ховали або спалювали разом із млинцем – основним частуванням та символом Масляної.
Їх печуть щодня з понеділка, але особливо багато з четверга до неділі. Традиція пекти млинці була на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Бо саме бога сонця Ярила закликали прогнати зиму, а круглий рум’яний млинець дуже схожий на літнє гаряче сонце.
Увесь тиждень на масницю іменувався не інакше як «чесна, широка, весела, бояриня-масниця, пані масниця». Досі кожен день тижня має свою назву, яка свідчить про те, що цього дня потрібно робити.
Понеділок – «зустріч». Вдома прибирають, заготовляють продукти для святкових столів та печуть перші млинці. Ними обов’язково пригощають незнайомців та бідняків, щоб вони таким чином пом’янули душі покійних родичів.
Вівторок – «загравання» – розпочинався з веселих ігор. Зранку дівчата та хлопці каталися на крижаних горах, їли млинці. Хлопці шукали наречених, а дівчата – женихів (причому весілля грали лише після Великодня).
Середа – «тещині млинці». Зять йшов у гості до тещі та уважно дивився на стіл, який вона для нього накрила: якщо частувань було мало, це означало, що зять за минулий рік наробив багато капості й часто засмучував її донечку. Якщо ж стіл «ломився» від наїдків, то жінчина мама задоволена зятем. Цей день вважається хорошим для того, щоб налагодити стосунки в родині та подякувати одне одному за все.
Четвер – «розгуляй». Щоб допомогти сонцю прогнати зиму, люди влаштовували за традицією катання на конях «за сонечком» – тобто за годинниковою стрілкою навколо села. Головне для чоловічої половини в четвер – оборона чи взяття «снігового» містечка.
П’ятниця – «тещині вечори», коли вже теща йшла в гості до зятя і не сама, а з подругами та іншими родичами. Зять пригощав усіх млинцями, які сам і приготував.
Субота – «посиденьки зовиці». Заміжні жінки запрошували до себе в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями та вручали їм всілякі подарунки. До них могли прийти й інші родичі чоловіка. Тоді вже несли подарунки невістці, щоб її «задобрити».
Неділя – це заключний «прощений день», коли просили пробачення у рідних і знайомих за образи й після цього, як правило, весело співали й танцювали, тим самим проводжаючи широку Масляну. На величезному багатті спалювали солом’яне опудало – втілення зими, що минає. Його встановлювали в центрі багаття та прощалися з ним жартами, піснями, танцями. Лаяли зиму за морози та зимовий голод і дякували за веселі забави. Після цього опудало підпалювали під веселі вигуки та пісні. Завершувала свято фінальна гра: молодь стрибала через багаття. Цим змаганням у спритності й завершувалося свято Масляної.
Наступний після Масляної день – понеділок, вважається «чистим». З нього починався Великий піст. Тоді люди ретельно милися в лазні, змиваючи з себе не тільки бруд, але і все погане, що накопичувалося за рік. Також відмивали від жиру і скоромного весь посуд, навіть той, в якому зберігали молоко.
У Придністров’ї Масляну пам’ятають, весело відзначають, влаштовують народні гуляння від півдня до півночі республіки.
Цього року масляний тиждень розпочав свою ходу вже з 20 лютого. Основні заходи в столиці відбуваються у Будинку народних традицій та ремесел. Там працює виставка декоративно-ужиткової творчості «Як на Масляному тижні». До 24 лютого можна відвідати майстер-класи з виготовлення виробів, сувенірів, листівок.
Останній день масляного тижня відсвяткують у Катерининському парку, де можна буде придбати традиційні млинці, гарячі напої. Масове гуляння «Широка Масляна – 2023» стартує о 10:00.
Для любителів спорту цього дня підготували різноманітні особисті та командні змагання. На спортивних майданчиках Катерининського парку заплановано турнір з футболу, змагання важкоатлетів, перетягування канату, армрестлінг та багато іншого. Кульмінацією свята стане спалювання опудала Масляної.
Подібні заходи відбуваються в усіх інших містах та селах Придністров’я.
До речі, колись так велося, що люди писали про свої негаразди, образи, переживання на папірцях і кидали їх у вогонь, щоб позбутися поганих думок. Поки опудало горіло, всі насолоджувалися моментом. Одне одного пригощали млинцями, потім пили смачний чай, влаштовували активні ігри, щоб розвіяти холод. Коли свято закінчувалося, попелом з вогнища посипали поля і городи, сподіваючись на родючість та гарний урожай.
З днями Масляної пов’язано багато жартів, примовок, пісень, прислів’їв і приказок: «Масляна приходить, тепло з собою приводить»; «Що це за млинець на Масляну без начинки»; «Хто на масницю не наїсться, під час посту буде лікті кусати».
З Масницею вітаю!
Багато солодощів бажаю!
Щоб був завжди як той млинець –
Гарний та смачний – улюбленець!
Жартівливе веселе свято,
Веселощів та смакоти багато,
Всім удачі,
щоб здійснювалися бажання,
Прийміть щирі наші привітання!
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото: novostipmr.com