Бендерчанин Семен Шестаков – першопроходець авіації

Він здійснив безприкладний переліт з території Радянського Союзу до США. Екіпаж у складних умовах подолав 21 242 км майже за 142 години льотного часу.


Народився майбутній льотчик 21 лютого 1898 року в Бендерах у багатодітній родині фельдшера та домогосподарки – Олександра Олександровича та Марії Наумівни Шестакових.

За словами заступника директора Бендерського історико-краєзнавчого музею Віолетти Назарчук, у 1916 році Семен переселився до свого брата в Севастополь, щоб вступити до реального училища на базі Чорноморського флоту. Там він остаточно вирішив поєднати свою долю з авіацією. У 1917 році юнака призвали в армію. Він брав участь у Великій Жовтневій революції в Петрограді, зокрема відомо, що налагоджував телефонний зв’язок у Смольному.

Перебуваючи в лавах Червоної Армії, Семен був відряджений командуванням у повітро-плавний парк Північного флоту. Юнак досить швидко наближався до своєї мрії, а в 1920 році йому вдалося її реалізувати – він здійснив свій перший політ за штурвалом навчального аероплана. Того ж року після закінчення моторних класів Єгор’євської авіашколи та складання екстерном льотних іспитів Семенові присвоїли звання «Червоний військовий льотчик». Як курсант-відмінник наш земляк залишився при школі інструктором, але ненадовго.

У послужному списку льотчика – понад 100 бойових вильотів, здійснених на фронтах Громадянської війни. Він служив льотчиком-інструктором в академії повітряного флоту, а з вересня 1924-го боровся з басмачами на туркестанському фронті, літав транспортним літаком-розвідником.

Семен Шестаков та механік Дмитро Фуфаєв брали участь у дальніх перельотах, наприклад, на АНТ-3 «Наша відповідь» до Японії. Його назва – це відгук на ультиматум англійського лорда Керзона про невизнання СРСР. Вилетіли вони з Москви 20 серпня 1927 року, а до Токіо прибули 1 вересня. Від Іркутська переліт ускладнювався важкими метеоумовами: йшов дощ, удень був туман і заморозки вночі. Попри всі труднощі, шлях до Японії вони подолали.

Віолетта Назарчук розповіла, що за цей політ Семен Олександрович був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора та удостоєний звання заслуженого льотчика СРСР. Одного разу під час мітингу він скромно сказав: «Я не зробив нічого такого, чого б не зробив інший радянський льотчик. Мною керувало лише бажання будь-що-будь виправдати довіру».

Міжконтинентальний переліт до Нью-Йорка теж покорився нашому земляку. Радянський літак «Країна Рад» фінішував 1 листопада 1929 року в Нью-Йорку. Відстань у 21 242 км він подолав за дуже несприятливих погодних умов, коли тумани на маршруті змінювалися бурями та штормами (за 141 годину 53 хвилини льотного часу). Історичні дані свідчать, що тоді Семен пафосно тричі облетів навколо статуї Свободи та будівлі Амторгу. Приземлившись, екіпаж салютував американцям з крила літака. Гордість Америки, пілот номер один США Чарльз Ліндберг від імені американських льотчиків залишив автограф на фюзеляжі «Країни Рад».

На згадку про перший міжконтинентальний переліт радянського екіпажу під командуванням бендерчанина Семена Шестакова на стіні аеропорту Ньюарк було встановлено бронзову меморіальну дошку з іменами льотчиків. Були викарбувані пам’ятні жетони. Додому вони привезли подарунок – документи на 25 тракторів від американських робітників. Льотчика         С. Шестакова та всіх учасників перельоту нагородили орденами Трудового Червоного Прапора та почесними грамотами ВЦВК.

Під час Великої Вітчизняної війни Семен Шестаков командував 146-м винищувальним авіаційним полком на Південно-Західному фронті, а влітку 1943 року його полк бився на Орловсько-Курській дузі. Одного разу за штурвал літака сів сам Семен. Два винищувачі – ведучий і ведений – піднялися в повітря, але назад уже не повернулися.

За словами Віолетти Назарчук, ім’я героя шанобливо зберігають придністровці: «На будівлі Бендерської середньої школи № 1 встановлена пам’ятна меморіальна табличка, що увічнює ім’я бендерчанина. Його ім’ям названа одна з центральних вулиць Бендер. У музеї є фотографії нашого видатного земляка», – розповіла представник музею.


Олександр ЗАЙЧУК.

Фото: novostipmr.com