Офіційною датою створення Спілки письменників Придністров’я вважається 25 лютого 1995 року. Базою для заснування цього творчого об’єднання стала Тираспольська письменницька організація, що працювала ще за часів Радянського Союзу.
Однак зазначимо: народження, становлення і розвиток цієї творчої організації, як і проголошення самої ПМР, відбувалося у складних і драматичних умовах. Про це розповів нинішній голова Спілки письменників Придністров’я (СПП) В. Кожушнян.
У жовтні 1991 року було оголошено про формування Тираспольської письменницької організації в рамках відділення Спілки письменників Росії. Першими відгукнулися на ініціативу тираспольчан і надали їм конкретну організаційну допомогу письменники з Москви: П.Проскурін, В. Ганічев, С. Михалков, Ф. Чуєв, Т. Пулатов, Ю. Бондарев, Є. Ісаєв, С. Куняєв.
До складу Тираспольського відділення Спілки письменників Росії увійшли: А. Дрожжин, В.Ткачов, М. Золотарьов-Якутський, Б. Крапчан, Ю. Самусь, М. Фрідман, А. Малашенко, Б.Челишев, В. Полушин, В. Піщенко, І. Ткаченко. Керівником був обраний А. Дрожжин. У червні 1992 року (в найтрагічніший для республіки час) делегація письменників-тираспольчан у складі А. Дрожжина і В. Піщенка взяла участь у IX з’їзді письменників СРСР і на правах республіканської організації підписала разом з іншими делегаціями Акт про створення Міжнародної спільноти письменницьких спілок – правонаступника Спілки письменників СРСР. Саме тоді стало зрозуміло, що потрібно створювати повноправну і самостійну – свою! – Спілку письменників Придністров’я.
Чотири роки по тому, після напружених пошуків і збирання творчих сил, 25 лютого 1995 року в будівлі, де нині розташовується Міністерство просвіти ПМР, відбувся Установчий з’їзд творчих об’єднань республіки, який проголосив створення Спілки письменників, а також Літературного фонду Придністров’я. З’їзд обрав правління і керівників обох організацій. Буквально через тиждень почалася процедура прийняття кандидатів у члени Спілки письменників Придністров’я. За два місяці об’єднання з восьми осіб зросло до 25. Відділення СПП відкрилися в Тирасполі, Бендерах, Рибниці, Дубоссарах, Кам’янці, Слободзеї, Григоріополі та Дністровську. Важливу роль у цьому процесі відіграло переведене з Москви в Тирасполь на початку 1989 року керівництво Всесоюзного творчого об’єднання молодих письменників-фантастів.
У 1995 році на базі профілакторію Молдавської ДРЕС відбувся багатоденний міжнародний форум за участю придністровських письменників. Це був їхній перший досвід організації масштабних творчих заходів. На думку учасників із Москви, Петербурга, Мінська, Риги та Одеси, а також представників інших міст СНД, семінар провели на високому організаційному рівні. У 1996-му СПП увійшла до складу Міжнародного товариства письменницьких спілок. У тому ж 1996 році Літфонд Придністров’я прийняли до складу Літфонду Росії.
У 1994-му А. Дрожжин трагічно загинув в автомобільній катастрофі. Нову письменницьку організацію – СПП – очолив В. Піщенко, який керував нею упродовж семи років. Потім головою правління обрали В. Афанасьєва. Нині провідником Спілки є В. Кожушнян, а в обліковому складі організації придністровських письменників налічується близько 70 осіб.
Основні принципи діяльності організації – багатомовність, традиції письменницької співпраці та взаємодопомоги, культурна орієнтація на слов’янський світ і, перш за все, на РФ. На останньому – VIII з’їзді СПП у звітній доповіді голова Спілки письменників Придністров’я зазначив: «Можу з упевненістю сказати, що наша література здобула популярність майже на всьому просторі СНД. Придністровські письменники й поети зробили вагомий внесок у становлення письменницької організації. Нині в нас як було, так і залишається одне головне завдання – робити все можливе, щоб наша Спілка допомагала розвиватися і повноцінно розкриватися місцевим талантам у всіх літературних жанрах».
На сьогодні незаперечний факт діяльності письменницької Спілки Придністров’я як повноцінної й вельми успішної творчої організації, визнають багато письменників держав пострадянського простору і, перш за все, Росії. На підтвердження цього можна процитувати класика радянської та російської літератури Ю. Бондарева: «Сучасна література Придністров’я – це, на мій погляд, унікальне явище на неосяжному просторі нашої колись єдиної великої Батьківщини. Це Слово народу, який не здався, вистояв і переміг. Народу, натхненного героїчним духом великого Суворова, і тому народу непереможного. Народу, осяяного небесним генієм великого Пушкіна, який зберіг живу гілку великої російської літератури та примножив її плоди».
Майбутніх вам досягнень і легкого пера, письменники й поети Придністров’я!
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото: novostipmr.com