Якщо професія – улюблена

З дитинства всі ми пам’ятаємо рядки з відомого вірша Сергія Михалкова: «…Повар делает компоты, это тоже хорошо!» По-іншому професію кухаря, можна сказати, не оспівано, як, наприклад, романтичну геолога чи небезпечну міліціонера. А втім, без неї людству не обійтися.

Виключивши кулінарні шедеври, можемо сміливо стверджувати, що кожен з нас – трішки кухар. Адже посмажити яєчню чи кашу зварити зуміємо. А ось приготувати їжу для 130 – 150 діточок? Та так, щоб кожен її із задоволенням їв, а вдома вимагав таких смачних і пишних оладків, як у садку дають. І при цьому чистота на кухонному блоці має бути ідеальна, закладки продуктів дотримувати до грама, нічого не має підгоряти і «збігати», свіжоприготовлену їжу слід подавати на стіл дітям вчасно, без затримки, хвилина в хвилину. Так, на таке здатні лише майстри своєї справи. І таких, скажімо відверто, чимало працює в наших дитячих садках і школах.

Загляньмо на кухню Дністровського дитячого садка № 1 «Берізка», де за графіком господарюють три кухарі. І ось перший сюрприз. Підтвердилися рядки з вірша, наведеного вище. «Мама – повар… Ну так что же?» Поряд із досвідченим кухарем Раїсою Патлатюк кашоварять мама і донька. Мама, Віра Продиус, працює тут близько 30 років. Її донька, Тетяна Кокарча, закінчила Тираспольський комерційний технікум та одержала диплом технолога приготування їжі і працює тут уже 6 років. І що дивно, Таня виросла в цьому садку. Заглядаючи до мами на кухню, яка вабила смачними ароматами, вона побачила, як дружно і добре працюють жінки, які спритні у них руки. Ось і дівчинка мріяла вирости і стати кухарем. Тепер Тетяна – сама мама двох діток. Її дочка Настя і син Микита теж виросли в цьому садку, і хто знає, може, донька через десяток років прийде на зміну мамі. Того дня Тетяна прийшла на роботу раніше, о шостій ранку, щоб приготувати дітям на сніданок пшеничну кашу, омлет із зеленою цибулею і чай з молоком. На обід кухарі зварили борщ, печеню з картоплі та вишневий кисіль. А на полуденок вихованці отримали сирну запіканку з солодким соусом, печиво і кефір.

Садок №1 існує і розвивається вже понад 50 років, і всі у Дністровську знають, що колектив тут працює дуже дружно і плідно. Ці традиції намагається підтримувати завідувач Лариса Драган. Вона наголосила, що за процесом приготування їжі ведеться постійний санітарний та громадський контроль. Збалансоване меню розробляють спеціалісти на кожну декаду, продукти надходять свіжі, якісні, у добротній розфасовці та переважно від придністровського виробника. У раціоні в достатній кількості є м’ясо, риба, молочні продукти, овочі та фрукти. Вартість харчування в садку на одну дитину за місяць досягає 1000 рублів. Це набагато більше від батьківської оплати. Примітно, що в садку також виховується понад 40 дітей, які мають пільги на оплату.

На думку завідувача, незважаючи на невелику заробітну плату, всі три кухарі та кухонний працівник трудяться дуже відповідально й сумлінно: «Нещодавно наші кухарі приймали у себе на кухні досить прискіпливу комісію і грамотно відповіли на всі запитання з технології харчування, санітарних норм та охорони праці. У садочку не так давно зробили ремонт, придбали нову духовку й м’ясорубку. Усе необхідне для роботи є. А найголовніше – це вмілі руки наших професіоналів».

Найскладніший період на кухні – літо. Біля плити дуже жарко, та і продукти важливо приготувати і зберегти у свіжому вигляді. Тетяна сміється: «А взимку нам заздрять: біля нашої плити затишно й тепло!» На запитання, чи не розчарувалася наймолодша з кухарів у своєму виборі, вона навіть рукою махнула: «Що ви! Це моя улюблена професія!»

Іноді в роздаткове віконце до кухарів заглядають батьки, щоб дізнатися секрет приготування чудових курячих котлет, лінивих вареників чи запіканки, які так обожнює їхня дитина. А секрет дуже простий: потрібно готувати з душею!

Лара   ЧАЙКА.