Яскравим стартом культмасових заходів, присвячених Року агропромислового комплексу, сільських територій і сільського туризму стала Широка Масляна.
На фольклорне свято у Валя-Адинку на запрошення туристичної компанії «РИО» приїхали чисельні гості з різних куточків Придністров’я та зі столиці Молдови. Сердечно вітала їх глава сільської адміністрації Надія Лутій:
«Закінчується довга, холодна, похмура зима. Сьогодні ми всі зібралися, щоб провести її з веселими піснями та завзятими танцями. Масляниця –свято смачних млинців і веселих забав. Тож давайте пригощатися, розважатися та закликати в наш край весну!»
Цікаву програму, засновану на старовинних традиціях, у тандемі з турагентством підготували працівники культпросвіти Кам’янського району. З Катеринівки приїхав народний козацький ансамбль «Черемушка». Разом з вокальним колективом із Костянтинівки козаки протягом кількох годин розважали відпочивальників. Усюди панував святковий настрій: лунали фольклорні твори народів, які здавна мешкають у Придністров’ї, та сучасні популярні пісні.
Дитячий зразковий колектив «Асорті» (Хрустова) показав хореографічну композицію «Масниця», а потім залучив до хороводу і гостей. Спочатку ровесники юних артистів, а потім і дорослі охоче кружляли довкола символу свята, підхоплювали частівки й улюблені пісні.
Колоритні виставки декоративних виробів підготували народні умільці. Наталія Кавтя привезла з Окниці роботи членів зразкового колективу «Умілі ручки». Іграшки, плетені гачком, знайомі багатьом придністровцям, адже гуртківці часто бувають у Тирасполі та в інших населених пунктах ПМР. «Фішка» цього колективу – тематичні композиції за казками та мультфільмами. На Масляну приготували мереживні млинці на тарілочці та малиновий джем. Усе зроблено з любов’ю та умінням, а тому привертало увагу до виставки малят, які мріяли про Чебурашку, та дорослих, які бажали привезти з турпоїздки пам’ятну річ, ексклюзивний виріб.
Щонайширший асортимент сувенірів пропонували члени Регіональної асоціації творчих лабораторій, промислів і ремесел. Глиняні свистілки у вигляді пташок, текстильні ляльки, в’язані речі для прикраси інтер’єру продавали коробейники. А на майстер-класі кожен міг навчитися робити оберіг у вигляді традиційної ляльки-мотанки.
Розваги цього дня були організовані на будь-який смак. Як у давнину, діти й дорослі безтурботно поринали в рухливі ігри, залучалися до молодецьких забав і веселих конкурсів. Демонстрували силу, завзятість, спритність. Гамірно каталися на возі та щедро ділилися з добродушним сірим коником узятими в дорогу яблуками та шматочками хліба. Словом, веселилися від душі, як і годиться на Масляницю. Іще ж наші предки вважали: той, хто на Сирному тижні розважається та вдосталь їсть, проживе рік у достатку та радості.
Пригощання було щедрим. На вогнищах варили український червоний борщ і молдавський ізвар. Зінаїда Гончарук, чаклуючи над різними за розміром казанами, охоче розповіла, що перша страва, як і належить на м’ясопустному тижні, пісна, але навариста завдяки домашнім буряку та квасолі. Напій же не треба плутати зі слов’янським узваром: основою для нього служить не вода, а червоне вино. Пряний, солодкий і гарячий – його готують майже скрізь у світі. Називають по-різному, кладуть свої спеції та фрукти. Головний секрет смачного й ароматного ізвару в тому, щоб не дати йому закипіти. Ідеальний напій, за рецептом Зінаїди, поєднує в собі смак яблук і апельсинів, солодкість меду і насичений колір бордо.
Головною стравою стали круглі, рум’яні, гарячі млинці. Господині напекли сотні цих символів сонця, яке цієї пори все яскравіше світить у небі. Подавали їх із грибами, варенням, медом і, звичайно, з маслом. Кожен, хто покуштував пригощання, не тільки висловлював захоплення кулінарною майстерністю господинь, а й міг проголосувати за млинці, що сподобалися. Переможниця народного конкурсу Ганна Кордонська розповіла, що секрет смаку її млинцевих шедеврів – натуральні продукти: молоко та сметана від двох корів, яйця від домашніх курочок, приготовані власноруч густий паштет і варення з ожини, вирощеної на валя-адинкському подвір’ї.
Жваво було і навколо виставки сім’ї Музиків. Тут дегустували напої, закусочні салати та солодощі з різних фруктів, ягід і овочів, якими славиться фазенда «Садки». Чимало туристів придбали по-домашньому смачні продукти, щоб порадувати ними рідних і друзів.
Яскравим моментом свята було вручення сувенірів із символікою Валя-Адинки туристам, які побували в цьому невеличкому селі 10 разів! Як вони відзначили, місцевість приваблює не лише туристичними пам’ятками, між яких унікальна за своєю архітектурою церква преподобної Параскеви Сербської; грот Кармалюка, ватажка антикріпосницького повстання селян; Чортовий Яр, у якому письменник Генрік Сенкевич «поселив» легендарну відьму Горпину.
«Тут прекрасна природа, мальовнича в будь-яку пору року. Гори та річка, долина з розкиданими по ній каменями та віковий ліс – усе первозданне, все надихає та дає життєві сили, – поділилася враженнями тираспольчанка Ельвіра Аксьонова. – Тут живуть гостинні люди, відкриті й доброзичливі. Їх побут непростий, але вони щиро люблять своє село, прагнуть розвивати його. Хочеться, щоб Валя-Адинка за умовами життя наблизилася до крупних населених пунктів».
Саме для того, щоб наші села розвивалися, щоб покращувалася тутешня інфраструктура і, як наслідок, зростав добробут місцевих жителів, 2023-й і був оголошений Роком агропромислового комплексу, сільських територій і сільського туризму. Заплановано ще багато різних заходів, зокрема й таких, які в усій красі покажуть придністровцям і нашим закордонним гостям глибинку, де в недоторканному вигляді збереглися культурно-історична спадщина та живописна природа.
Лариса ЛЕГКУН.
Фото автора.