Моє життя – це те, на що не шкода витрачати свої сили

Згідно з указом Президента цей рік став Роком рівних можливостей. Рішення було прийнято з метою привертання уваги громадян та держави до проблем осіб з обмеженими можливостями.

Герой нашого матеріалу – першокурсник кафедри журналістики філологічного факультету ПДУ Олександр Ковальчук. Від інших студентів юнака відрізняє лише шлях, який довелося йому подолати для здійснення своєї мрії.

Доля Олександра склалася непросто. У віці 18 років хлопець стрибнув з моста, і ця мить для нього стала доленосною – він пошкодив шийний хребет. Майже 10 років поспіль юнак був прикутий до ліжка, а потім розпочалася пора реабілітації. Наш кореспондент розпитав Олександра про життя та навчання, про плани на майбутнє. «Я давно хотів учитися, але, якщо чесно, не дуже вірив у те, що для мене це можливо. Коли почав цікавитися і перейматися проблемами людей з обмеженими можливостями, то зрозумів, що все це не так уже і складно. Минуло буквально три місяці й настав час вступних іспитів. До цього моменту я для себе вже вирішив, що  хочу допомагати людям, щоб їхні проблеми були почуті. І я розумів, що для цього необхідно здобути професію журналіста, щоб навчитися висловлюватися впевнено і зрозуміло. Бо так трапляється іноді, що недосвідчені люди часто говорять про те, чого навіть не розуміють. От вам і висновок: якщо хочеш щось змінити, почни робити сам і не чекай, поки за тебе це зробить хтось інший.

Крім навчання, тепер основне моє заняття – реабілітація таких людей, як я. Мене цікавлять питання, пов’язані з порушенням прав людей з обмеженими можливостями на лівому березі Дністра. Основна моя мета – змінити на краще життя всіх категорій громадян. Вони мають право без проблем вийти з дому і доїхати до необхідного їм місця, а для цього потрібно створювати середовище, доступне для всіх. Вони мають право жити нормально, а не сидіти вдома наодинці зі своїми проблемами. Комусь із них пощастило, й вони мають можливість спілкуватися з родиною, але є й такі, що зовсім не потрібні нікому. Ми намагаємося зробити так, щоб люди відчули, що вони не одинокі, й пробували самі  робити кроки вперед.

Наприкінці минулого року на зустрічі в Тирасполі з представниками влади та ЗМІ Придністров’я ми порушили питання про рік рівних можливостей у 2018-му. І нам пішли назустріч – 2018 рік оголошено Роком рівних можливостей. І це не просто на словах – діалог з нами ведеться на всіх рівнях. Виявляється, треба було комусь розпочати цю роботу, а представники влади, судячи з усього, дуже стараються почути все те, що ми говоримо. Загалом усе поки що добре, але, сподіваюся, це тільки початок, все змінюватиметься поступово і тільки на краще.

В організацію «Мотивація» долучилися люди, які знають проблеми зсередини, стикаються з ними щодня і намагаються їх вирішити. Люди зібралися разом на одній із конференцій для більш тісної співпраці з правим берегом – так була створена придністровська «Мотивація». У Молдові вже є організація з такою ж назвою, яка довго працює і багато чого зробила на правому березі. Її представники діляться своїм досвідом з нами, й ми готові співпрацювати.

Нині моє життя – це те, на що не шкода витрачати свої сили й відведений на землі час. Мої найближчі плани – це конференція наприкінці березня в Кишиневі, а довгострокові – стати хорошим журналістом, який зможе змінити життя людей на краще».

Дарина   КУЛАКОВА.
Фото ІА «Новости Приднестровья»