У Придністровському державному художньому музеї відкрилася виставка, присвячена пам’яті видатного придністровського аквареліста, народного художника ПМР Iгоря Мосійчука.
Працівники культури представили публіці 14 картин із фондів музею та приватних колекцій.
Придністров’я – багатий на таланти багатонаціональний край, який народжує та притягує до себе здібних, творчих та амбітних людей. Прекрасним доказом цих слів є приклад життєвого шляху художника світового рівня Ігоря Мосійчука. Уроджений українець, який волею долі потрапив до Рибниці, закохався в це місто, його природу, людей і залишився тут назавжди.
На жаль, сьогодні про цю незвичайну людину доводиться говорити в минулому часі. Ігоря Петровича не стало 17 травня 2022 року. Йому було лише 59 років. За словами його дружини Антоніни Михайлівни, він будував великі плани на майбутнє, планував свій ювілей, але все раптово обірвалося.
Проте не можна говорити, що його задуми не дістануть належного втілення. Вдячні колеги, рідні та близькі художника продовжують його справу, відкривають виставки на його честь і привітно спілкуються з тими, хто хоче якомога більше дізнатися про творчий доробок майстра, який пішов.
У Державному художньому музеї напередодні дня народження Ігоря Мосійчука 7 березня відкрилася невелика виставка. На її кураторство зголосилася науковий співробітник Наталія Пентелей. Для неї це глибоко особиста тема, адже митець був її учителем і наставником упродовж тривалого часу. Вона знала його як викладача, як творчу особистість і, що найважливіше, як людину.
«Знаєте, він умів захоплювати творчістю. Йому вдавалося знаходити підхід до кожного студента й закохувати своїх вихованців у творчість. Головні риси, людські чесноти Ігоря Петровича – це скромність, тактовність та інтелігентність. Своїх учнів він сприймав як рівних і, незалежно від віку, звертався до них шанобливо на «ви», – зауважила Наталія Володимирівна.
Картини Ігоря Петровича представлені та зберігаються в чотирьох музеях і галереях ПМР та в приватних колекціях Молдови, України, Росії, Польщі, Греції, Туреччини, Німеччини, США, Швейцарії, Китаю, Японії та багатьох інших країн. Однак, оскільки художник жив і творив у Рибниці, більшість його робіт перебуває саме там.
Цього дня, щоб віддати данину пам’яті видатному живописцю, до галереї прибули його друзі, художники, студенти та просто поціновувачі мистецтва. Відомий майстер пензля Сергій Панов поділився з присутніми кількома зворушливими й навіть кумедними історіями, пов’язаними з Ігорем Петровичем. Вони були досить близькими друзями, навіть товаришували сім’ями. На його думку, небагато творчих людей зможуть наблизитися до тієї висоти образотворчої майстерності, якою володів аквареліст.
Голова Спілки художників Придністров’я Ольга Горбаченко-Литвин запам’ятала одну настійну пораду майстра: створені картини обов’язково потрібно виставляти в Інтернет і показувати різним людям. До речі, автор дотримувався цього принципу беззаперечно, завдяки чому і став всесвітньо відомим.
Розглядаючи представлені картини, складно було б здогадатися про те, що частина їх написана не з натури, а по пам’яті. Автор мав феноменальну здатність, про яку говорили всі. Він часто довго ходив, гуляв на природі, запам’ятовував ландшафт та кольори, а потім детально переносив свої враження на мокрий фактурний аркуш. Йому так чітко вдавалося передавати акценти світла, що здалеку його акварель виглядає як жива фотографія. Він також був майстром монументально-декоративного мистецтва, скульптури та дизайну.
За спогадами його колег, будучи завідувачем кафедри Рибницької філії ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, Ігор Петрович замість рисочок на зошитових полях залишав цілі образи. Якби хтось збирав за ним ці листочки, то нині ми мали б унікальну збірку швидких замальовок і закарбованих олівцем думок художника.
Після офіційної частини публіка перемістилася до сусідньої зали, де працівники музею влаштували перегляд інтерв’ю Першого Придністровського телеканалу з Ігорем Петровичем. Таким чином, виникло відчуття живого спілкування з народним художником.
Відвідувачам музею вдалося вийти на зв’язок Скайпом із дружиною майстра Антоніною Михайлівною. Вона висловила вдячність за надану увагу та розповіла про те, що подібні виставки пам’яті будуть відкриті в Рибниці, Стамбулі, Львові та Китаї.
Ігор Мосійчук належить до сучасних майстрів акварелі світового рівня. Такі таланти трапляються рідко. Нам дуже пощастило, що він жив і творив поміж нас. Його картини продовжать подорожувати та радувати людей по всьому світу.
Марина СОВА.
Фото автора.