Одною з головних цілей, намічених керівництвом республіки на 2023-й – Рік агропромислового комплексу, сільських територій і сільського туризму, є підвищення продовольчої самозабезпеченості Придністров’я.
Першочергова увага при цьому приділяється розвитку м’ясо-молочної галузі, овочівництва та садівництва, а також виготовленню продукції на основі місцевої сировини.
Активно працює над реалізацією поставленого завдання колектив Кам’янського консервного заводу (ККЗ) – одного з провідних переробних підприємств ПМР. Створене ще за радянських часів, переробне виробництво було розраховане на сировинну базу великого регіону, що включав деякі колгоспи України та правобережжя Дністра. У ту пору в сезон біля заводських воріт вишиковувалася довга черга вантажівок з овочами та фруктами.
Нині консервники співробітничають здебільшого з місцевими сільгоспвиробниками. Для повного ж завантаження потужних ліній вирощуваної плодоовочевої продукції не вистачає. Тому завод уже впродовж кількох років працює над створенням власної сировинної бази.
Розпочали цю непросту роботу з овочевого клину. На полях довкола села Красний Октябр відновили меліоративний комплекс, посіяли овочевий горох, цукрову кукурудзу, квасолю, огірки, патисони, необхідну для консервації зелень. Завдяки цьому, зібрали необхідну кількість сировини для виробництва затребуваної на місцевому ринку та за кордоном продукції, а також суттєво розширили її асортимент. Нині овочевий клин збільшують, у планах довести площу зрошуваних земель до 800 га.
Наступним етапом реалізації проекту зі створення власної сировинної бази є посадка сучасного саду за інтенсивною технологією. На околицях Фрунзівки в ці дні спостерігається незвичне пожвавлення. На світанку під’їжджають трактори й машини, навантажені яблуневими саджанцями. Заводський автобус підвозить до місця посадки бригаду робітників, не задіяних у підготовці технологічних ліній до сезону.
З Фрунзівки приходять місцеві жителі, що працевлаштувалися на період посадочної кампанії. «Наше село маленьке, розташоване на околиці Кам’янського району, і знайти роботу тут непросто, – розповів Володимир Маковей. – З осені, коли завод почав формувати сад, ситуація змінилася на краще. Ми з напарником влаштувалися в бригаду.
Пройшли навчання і за сучасними вимогами – механізовано саджаємо деревця. Робота нескладна: завантажив саджанці в причіпне устаткування – й опускай їх по маркеру в землю. За день наш трактор формує насадження приблизно на 5 гектарах».
Завдяки механізованій посадці, восени було закладено понад 70 га саду. Нині загальну площу доводять до 300 га. У процесі задіяні два агрегати: нарізують за допомогою плугів борозни, рівномірно розміщують у них саджанці. Слідом іще один трактор підгортає ряди. Уручну садять лише яблуні-обпилювачі – кожне сьоме деревце в ряду.
Механізувати в саду планується практично всі процеси: й догляд, і збирання. Такої думки дійшли, коли тверезо оцінили трудовий потенціал місцевості. З кожним роком ККЗ все більше відчуває дефіцит кадрів. Не вистачає рук як на лініях, так і в аграрному секторі. Якщо на виробництво люди ще йдуть: робота на конвеєрі нескладна та добре оплачувана, то охочих працювати в полі – практично немає. Тому в нинішньому році стає проблематичним вирощування патисонів – овочевої культури, що вимагає збору вручну. Для збирання томатів, необхідних для виготовлення широкого асортименту консервів (салатів, соусів, соку тощо), ККЗ планує в наступному сезоні придбати спеціалізований комбайн.
Яблучний сік, зокрема концентрований, – товар популярний. У літрових пляшках і 3-літрових банках він добре продається на місцевому ринку, а концентрат завод відправляє на експорт: торік відвантажували його до Австрії, Німеччини та Франції.
«Щоб задовольнити попит на ринку, потрібно багато сировини. Тому керівництво заводу має намір довести площу саду до 600 га. Половину ми вже практично посадили. Ще 300 га залишаємо на осінь, – повідомив агроном підприємства Володимир Кручан. – Щоб сировина надходила на заводські лінії впродовж усього сезону, підібрали сорти яблунь раннього, середнього та пізнього дозрівання: «Слава победителя», «Айдаред», «Флорина» і «Далинет». Ці сорти, крім їхніх безперечних достоїнств – стійкості до хвороб і примх погоди, дають високу врожайність, а плоди мають прекрасний смак, що важливо для виробництва високоякісної продукції».
Лариса ЛЕГКУН.
Фото автора.