На згадку про визволителів

Усе далі в глиб історії відходить березень 1944-го. Нині ми відзначаємо вже 79-ту річницю визволення краю від німецько-румунських загарбників. А розпочалася весна свободи на півночі Придністров’я.


«Визволення Кам’янки в березні 1944 року відкрило шлях до подальшого звільнення всього Придністров’я, а потім і країн Європи, – зазначив Президент Вадим Красносельський у зверненні, адресованому мешканцям району з нагоди пам’ятної дати. – Подвиг воїнів Червоної Армії живе і житиме в серцях вдячного покоління спадкоємців Великої Перемоги. Ми пишаємося мужністю та героїзмом радянського народу. Вічна пам’ять загиблим! Вічна слава визволителям!».

Майже три роки Кам’янський район перебував під фашистською окупацією. Це був час жорстокого терору і порушення всіх людських прав. Німці та румуни, що захопили нашу землю, безжалісно експлуатували місцеве населення, запровадили примусову працю для всіх – від дітей до людей похилого віку, а те, що вони виробляли, забирали на потреби окупаційної влади та загарбницьких фашистських військ.

Однак їм не вдалося зробити народ покірним. З початку окупації патріоти об’єдналися, щоб організувати опір фашистському режиму. Підпільники друкували листівки, в яких повідомляли пригнобленому населенню правду про стан справ на фронтах, вселяючи віру в перемогу Червоної Армії. Ці прокламації, поширювані не лише на Кам’янщині, а й у районах, закликали жителів саботувати будь-які заходи окупантів.

Активно діяв і партизанський загін, створений під проводом підпільного райкому. На його рахунку – диверсії на залізниці, напад на фашистські автоколони, що перевозили зброю. Коли розвідники загону «Радянська Молдавія», що рухався по тилах ворога на з’єднання з Червоною Армією, налагодили зв’язок із місцевими патріотами, кам’янчани, натхненні близьким звільненням, вирішили взяти під контроль залізничну станцію, де окупанти готували до відправки ешелон із продовольчим вантажем для рейху.

У цю ж пору кавалеристи «Радянської Молдавії», що здолали понад 1 700 км, увійшли в Окницю. 18 березня 1944-го почався відлік нового, вільного життя цього маленького села. Наступного дня партизанів із хлібом-сіллю зустрічали жителі Кузьмина.

До Кам’янки загін увійшов 20 березня, де за підтримки місцевих підпільників упродовж декількох днів вів бої з фашистським батальйоном. Перевагу забезпечили 4 радянських танки, що прорвалися в селище.

Партизани 24 березня об’єдналися з наступаючими червоноармійськими частинами, пройшли з боями через села Подоймиця, Подойма, Рашків і Катеринівка, повністю звільнили кам’янську землю від фашистської окупації.

Від Окниці до Катеринівки в ці березневі дні 2023-го відбулися меморіальні заходи: мітинги біля пам’ятників полеглим за свободу рідної землі, лекції в музеях про важкі роки окупації та про опір патріотів фашистам, виставки документів, фотографій, зброї тощо.

Вранці 24 березня по трасі від Рашкова до Кам’янки промчали автомобілі, прикрашені червоними знаменами, державними прапорами та символікою патріотичних об’єднань. Автопробіг організували представники Чорноморського козацького війська і молодіжного руху «Спадкоємці Перемог». На алеї Слави міського парку вони спільно з активістами Загальнопридністровського народного форуму з Кам’янки, Тирасполя та Бендер провели акцію «Георгіївська стрічка» – вручили городянам символи воїнської слави.

Мета всіх цих заходів – зберегти історичну правду про звільнення краю від фашизму, передати естафету пам’яті про Велику Вітчизняну війну молодому поколінню. Про це на мітингу в Кам’янці говорили глава держадміністрації району Володимир Бичков, голова районної Ради ветеранів Віктор Войков і одинадцятикласниця міської середньої школи № 2 Дарина Сметанка.

Пам’ять про загиблих визволителів, про земляків, що не повернулися з фронтів, про тих, хто кував перемогу в тилу, учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання. Керівники району, представники трудових колективів, депутатського корпусу та громадських організацій, студенти та школярі поклали до пам’ятника Невідомому солдату, до золотих пелюсток Вічного вогню й на гранітні плити Меморіалу Слави вінки та квіти.


Ніна ПАНАЇДА.

Фото автора.