З приходом весни жителі міст і сіл традиційно починають прибирати сміття, опале листя і суху траву з присадибних і дворових ділянок та спалювати їх. Невинне, на перший погляд, заняття призводить до серйозних наслідків – екологічних та пожежонебезпечних.
Під час весняного спалювання трави й листя часто вогонь стає некерованим. Безтурботне і необережне поводження з ним закінчується дуже погано. Біда може торкнутися не тільки винуватця трагедії, а й людей навколо, адже кожен громадянин нашої республіки має законне право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Гарантує його стаття 40 Конституції Придністровської Молдавської Республіки.
Спалювання сухих залишків негативно впливає на стан екології в регіоні. Купи стлілого листя – це джерело чадного газу, який подразнює слизові, послаблює організм, викликає стомлюваність і головний біль. Сміття, що потрапляє разом із листям у вогонь, стає небезпечною сумішшю отруйних газів, які викликають алергічну реакцію та негативно впливають на імунну систему.
Коли спалюють одну тонну сухої рослинності, в повітря виділяється до 30 кг шкідливих викидів. Зокрема, одні з найбільш небезпечних речовин для людини – діоксини. Під час знищення вогнем рослин вивільняються й пестициди, які потрапляють у повітря разом із чадним газом, окисом азоту й деякими видами канцерогенів – усе це шкодить легеням і бронхам, негативно впливає на роботу нирок та печінки, знижує імунітет.
Крім того, листя – це своєрідний природний фільтр, який очищає повітря, а ми знаємо, що в сучасних містах воно містить велику кількість шкідливих (брудних) речовин. Тож кидаючи у вогонь листя, ми відправляємо їх назад в атмосферу, тобто вдихаємо.
Для навколишнього середовища спалювання опалого листя також не минає безслідно: у сухому листі згоряють корисні комахи, що зимували в ньому; руйнується ґрунтовий покрив, гинуть ґрунтоутворювальні мікроорганізми; вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижню частину дерев і чагарників та верхні частини їх коренів тощо.
Закопування опалого листя в землю для утворення перегною або створення компостної ями є його екологічною альтернативою.
Важливо знати й пам’ятати, що палити сміття категорично заборонено Законом ПМР «Про охорону навколишнього середовища», Законом ПМР «Про охорону атмосферного повітря», Правилами упорядкування, діючими на території Придністровської Молдавської Республіки. Сміття, зокрема й рослинне, категорично не можна спалювати ні на відкритій території, ні в бочках, ні в урнах, ні в контейнерах.
За порушення цих заборон чинне законодавство передбачає притягнення винних до адміністративної відповідальності та накладення штрафів.
Управління комплексного контролю державної служби (нагляду) екологічного контролю й охорони навколишнього середовища ПМР (УКК ДС ЕК і НС ПМР) попереджає, що за небезпечне поводження з відходами, а також за їх спалювання, згідно зі статтею 8.2 Кодексу ПМР «Про адміністративні правопорушення», передбачені такі штрафи:
для громадян –
від 184 руб. до 552 руб.;
для посадових осіб –
від 552 руб. до 920 руб.;
для індивідуальних підприємців –
від 1 840 руб. до 3 680 руб.;
для юридичних осіб –
від 3 680 руб. до 5 520 руб.
Екологи пояснюють: рослинні залишки слід складати в компостні ями. На вивезення решти сміття власник домоволодіння зобов’язаний укласти договір зі спеціалізованою організацією, що надає цю послугу.
У разі, якщо ви стали свідком природної пожежі – негайно телефонуйте за номером «101».
Iнна ЯКИМЧУК.
Фото: МВД ПМР