Ми продовжуємо публікувати серію матеріалів про звільнення Придністров’я від німецько-фашистських загарбників.
Тема цього матеріалу – Одеська наступальна операція, в ході якої Червона Армія остаточно вигнала ворога з нашої землі. 11 квітня 1944 року вільною стала Слободзея, а наступного дня бійців Червоної Армії зустрічали Дубоссари, Григоріополь і Тирасполь. Традиційно тут у ці дні проводяться меморіальні заходи, під час придністровці обов’язково покладають до могил визволителів квіти й поминають їх хвилиною мовчання.
Починався цей етап визвольної операції зі Слободзейського району. Його окупація тривала 982 дні. Райцентр та більшість сіл району звільнили 11 квітня. Звільняла їх 20-та гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Миколи Дрейєра. Дивізія входила до складу 37-ї армії, командував якою генерал-лейтенант Михайло Шарохін. Слободзейці про це добре пам’ятають.
От і 79-ту весну визволення вони вшанували мітингами, покладанням квітів, меморіальними заходами в музеях та освітніх установах. Меморіал Слави російської частини Слободзеї за сформованою доброю традицією вранці 11 квітня прийняв головний у районі пам’ятний мітинг. Тут зібралися керівники Слободзейщини, представники муніципальних установ та громадських організацій, учні.
Всіх присутніх привітав глава Слободзейської держадміністрації Василь Тищенко, який підкреслив: «Ми свято зберігаємо історію та з повагою ставимося до подій тих років. У Придністров’ї та Слободзейському районі реставрують Меморіали Військової Слави, братські могили радянських воїнів, тоді як в інших державах їх руйнують. Тим самим руйнують свою історію і свою націю…
Майже три роки жителі району терпіли репресії, найжорстокіший терор і насильницьку румунізацію». Він відзначив сміливість, стійкість і любов до Батьківщини жителів району, які весь час окупації здійснювали свою підпільну антифашистську діяльність.
Учасники мітингу поклали живі квіти та вінки до плит Меморіалу Слави. З концертними номерами перед присутніми виступили учні Слободзейської ЗОШ № 4 та члени народного вокального ансамблю козацької пісні «Козацькі серця».
Скільки б не минуло років, дубоссарці завжди пам’ятатимуть радянських воїнів, загиблих під час звільнення міста і району. Всього у визвольних боях у квітні 1944 року загинуло 4 589 червоноармійців. Звільняли Дубоссари та район 4-та гвардійська армія під командуванням генерал-лейтенанта Івана Галаніна і 5-та танкова армія, якою командував маршал бронетанкових військ Павло Ротмістров.
У Дубоссарах 12 квітня на честь 79-ї річниці з дня визволення міста від німецько-румунських окупантів також провели пам’ятні заходи. На Меморіалі Військової Слави відбулася церемонія покладання вінків і квітів до братської могили, в якій покояться останки вісімдесят одного радянського воїна. Вони загинули в боях за визволення краю. У церемонії взяли участь глава держадміністрації Руслан Чабан, голова Ради народних депутатів Олександр Коломицев,
ветерани Великої Вітчизняної війни, представники громадських організацій, школярі, студенти.
«Дубоссари перебували під окупацією з 1941 по 1944 рр., тож повною мірою зазнали звірства фашистів. Городяни стали свідками розстрілу десятків тисяч мирних жителів. Це лихо не повинно повторитися. Ми пишаємося подвигом воїнів Червоної Армії, які звільнили наше рідне місто, весь Радянський Союз, всю Європу і весь світ від коричневої чуми. Ми зобов’язані зберегти й передати наступним поколінням усю правду про Велику Вітчизняну війну. Вічна пам’ять воїнам-визволителям Червоної Армії», – з такими словами звернувся до присутніх Руслан Чабан.
Дубоссарці вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до гранітних плит. Тут же, на Меморіалі, стартував автопробіг, який відбувся у пам’ятних місцях району. Його учасники поклали квіти до пам’ятників на комплексах у мікрорайонах Коржево та Лунга. Завершився автопробіг на Кургані Слави.
У Григоріополі на Меморіальному комплексі «Скорботна мати» 12 квітня відбувся мітинг «Пам’ятаємо», присвячений 79-й річниці визволення міста від фашистської окупації. У церемонії взяли участь: керівництво Григоріополя, громадські діячі, жителі та гості міста і району.
«Для республіки кожна річниця визволення від окупантів – свій маленький День Перемоги, своє маленьке свято. Саме у ці дні тисячі придністровців приходять до братських могил, обелісків, пам’ятних знаків, щоб віддати шану і згадати тих, хто ціною свого життя відстояв наше виключне право жити на своїй землі. Роки війни, імена і подвиги йдуть все далі вглиб історії. Все менше і менше залишається ветеранів. Священний обов’язок кожного з нас –захищати пам’ять про них», – сказав глава міста Григоріополя і Григоріопольського району Олег Габужа.
Як данину пам’яті тим, хто боровся за визволення Григоріопольщини, учасники мітингу поклали свої квіти та вінки до братської могили визволителів та до бюстів Героїв Радянського Союзу.
У столиці мітинг-реквієм відбувся 12 квітня на Меморіалі Слави. Серед його учасників були Президент ПМР Вадим Красносельський, Голова Уряду Олександр Розенберг, Голова Верховної Ради Олександр Коршунов, перший Президент республіки Ігор Смирнов, керівники міністерств і відомств, представники громадських організацій та об’єднань, жителі й гості міста, школярі.
Окупація Тирасполя тривала 970 днів. Він був звільнений на завершальному етапі Одеської операції. Вночі
12 квітня 10-та гвардійська Криворізька повітряно-десантна дивізія 37-ї армії вийшла на ближні підступи до Тирасполя, що дозволило звільнити місто. Завершальною крапкою в цій переможній операції стало підняття червоного радянського прапора над напівзгорілою будівлею міського театру.
Спілкуючись із журналістами, Вадим Красносельський зазначив, що цей день – другий день народження столиці:
«Знаючи, що було з Тирасполем після його звільнення від німецько-румунських загарбників, можна впевнено сказати, що 12 квітня 1944-го – це другий день народження прекрасного міста, яке заснували Катерина, Суворов наприкінці XVIII століття і врятували радянські солдати в 1944 році».
12 квітня на столичному Меморіалі завжди багатолюдно. Придністровці з великою гордістю згадують героїв і захисників, які боролися за свободу своєї країни, за її незалежність не тільки під час Великої Вітчизняної війни, а й влітку 1992-го.
Такі дати для придністровців стали важливою частиною життя, вони нагадують нам про те, що за нашу незалежність і мир воїни-визволителі розплатилися ціною власних життів. Пам’ять захисників Батьківщини, які загинули в різні періоди історії, вшанували хвилиною мовчання. Потім до Вічного вогню і на гранітні плити з іменами захисників поклали живі квіти. Пам’ять поколінь про дні героїзму і відваги живе!
Віктор РОМАНЮК.
Фото прес-служби Президента.