У виставковому залі Катерининського парку в центрі Тирасполя з’явилися рідкісні монети, знайдені під час ексгумації розстріляних у часи репресій 1937-1938 років.
На території колишньої Тираспольської фортеці вже понад тридцять років дослідницька група ПДУ ім. Т. Г. Шевченка веде розкопки. До фахівців не так давно приєдналися добровольці громадської організації «Спадкоємці перемоги».
Чим викликана така увага до цього місця? Виявилося, що у 30-ті роки минулого століття тут відбувалися масові розстріли заарештованих за підозрою в антирадянській діяльності. Головна мета досліджень: ексгумація та перепоховання репресованих, встановлення імен та обставин їхньої загибелі. У лютому нинішнього року в одній із так званих «розстрільних» ям виявили останки 94 людей. У тій же у ямі знайшли дві золоті монети.
За словами керівника розкопок Ігоря Четверикова – старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії «Археологія» ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, їх знайшли вшитими у комірі одного з розстріляних: «Ми виявили людський скелет, одягнений, як кажуть, «по-теплому». Шинель чи пальто з ворсистим коміром. Коли потягли за комір, з дірки з’явилася перша монета. Оглянувши комір, знайшли й другу».
У книзі радянського нумізмата Василя Узденикова «Монети Росії» відзначається, що Петровська монета 1718 року номіналом 2 рублі є надзвичайно рідкісною.
На її лицьовій стороні зображений сам Петро I в обладунках, як було заведено зображати європейських монархів того часу. До цього моменту Петро Олексійович ще не імператор – на монеті скорочено викарбовано титул «Усієї Русі самодержець цар», так ще з часів Василя II Темного (1415–1462) називали російських правителів. На звороті монети зображений Андрій Первозванний – апостол, особливо шанований на Русі. Згідно з біблійною традицією, він проповідував християнство на слов’янських землях.
Саме на честь нього Петро заснував вищий орден Росії, а Х-подібний хрест Андрія Первозванного став символом російського флоту. На цій монеті можна побачити знак начальника монетного двору Йоганна Лювіса Ланга (латинська буква L), запрошеного Петром I для роботи в Росію.
Друга монета – це високопробний палацовий золотий карбованець імператриці Катерини II. Монети номіналом в 1 рубль карбувалися 1779 року для потреб імператорського двору і не мали широкого ходіння в країні. Нумізмати вважають, що ці монети використовувалися під час азартних ігор у карти або під час укладання придворних угод. Профіль Катерини зображений на лицьовій стороні з титулом «Божа милість Катерина II імператриця і самодержиця Всеросійська», а на зворотній – викарбовано імперський герб: Георгій Побідоносець і двоголовий орел зі скіпетром і державою.
Ігор Анатолійович вважає, що дві рідкісні монети могли належати якомусь великому колекціонеру, ім’я якого поки що невідоме. Судячи з усього, він здогадувався, що може бути заарештований, і заздалегідь зашив свій скарб у комір, сподіваючись зберегти найцінніші артефакти своєї колекції, припускає керівник розкопок.
«Під час перевірки списків розстріляних ми виявили як мінімум 5 осіб, які могли б претендувати на роль колекціонера. Серед них є кілька дворян, директор універмагу, заможні городяни. Не виключено також, що ці монети були сімейними реліквіями, які переходили від батька до сина. Однак встановити ім’я колекціонера тепер неможливо, оскільки 94 особи – це занадто великий список для проведення вибірки. Над розгадкою доведеться працювати ще досить довго», – зазначив дослідник.
Унікальна знахідка зберігається у виставковому залі Катерининського парку.
Iрина МАСЛОВА.
Фото автора.