Завідувач відділення відновлювального лікування та фізіотерапії Республіканського госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни Людмила Ганіна відзначила прекрасну дату – 75 років від дня народження.
Скромність відрізняє Людмилу Євгенівну в усьому. Навіть у тому, що вона ніяковіла від компліментів, які сипалися на неї як з рога достатку в день святкування. До того ж, жінка зовсім не любить розповідати про себе широкому загалу.
Для нашої газети зробила виняток, оскільки ми часто пишемо про саму лікувальну установу та про багатьох її спеціалістів на сторінках «Гомону».
Людмила Євгенівна народилася на Уралі в Челябінській області, там закінчила медичний інститут (1976 р.) і працювала лікарем до 1982 року. Молодий фахівець, Людмила набувала професійного досвіду в медсанчастині Челябінського тракторного заводу, але через погіршення стану здоров’я мами, яка під час війни дістала поранення на фронті, їм обом довелося шукати інше місце проживання.
Медики не знали, чим зарадити важко хворій жінці, однак, як варіант, порадили перебратися на південь. Так Людмила Євгенівна опинилася в Тирасполі. З вересня 1982-го вона почала свій трудовий шлях у госпіталі ветеранів, де трудиться й до цього дня. Спочатку працювала лікарем-фізіотерапевтом, а з 1988 року призначена завідувачем відділення відновного лікування та фізіотерапії.
Лікар з великою увагою та любов’ю ставиться до пацієнтів, її поважають колеги. Людмила Євгенівна, завжди спокійна та врівноважена, вміло організовує роботу відділення, постійно вдосконалює свій професійний рівень.
Спеціаліст розповідає, що у відділенні надавали багато лікарських послуг: хворих лікували грязями, озокеритом, масажем. Серед водних процедур користувалися попитом ванни бромні, скипидарні, жемчужні, чотирикамерні (для ніг та рук), душ «Шарко» та безліч інших.
За останній час госпіталь придбав апарат для проведення магнітолазерної терапії – одного з універсальних методів фізіотерапевтичного лікування. Він сприяє стимулюванню лімфотоку та кровообігу, стабілізує внутрішньоклітинний та мембранний обмін речовин, підвищує імунітет та прискорює відновлювальні процеси в тканинах та органах.
Ще один апарат – «Рексона» – призначають для зняття запалень при захворюваннях хребта, деформуючого артрозу колінних суглобів тощо. Не так давно закупили небулайзер – прилад, з допомогою якого лікують захворювання верхніх дихальних шляхів, зокрема – пневмонію.
На запитання, чому обрала лікарську спеціальність, Людмила Євгенівна розповіла, що прикладом для наслідування стала мама, яка була старшою медсестрою в лікувальній установі. Це підштовхнуло дівчину після дев’ятирічки випробувати себе в ролі санітарки. Її направили прибирати у фізіопроцедурному кабінеті, де вона зацікавилася технікою, різними приладами, завдяки яким хворим надавали кваліфіковану медичну допомогу, буквально, ставили їх на ноги. Вона досить швидко освоїла кожен з апаратів, але, як санітарка, не мала права на них працювати. Тому закінчила курси медсестер, з відзнакою – школу робітничої молоді, та подалася до медичного інституту.
За свою багаторічну сумлінну діяльність лікар удостоєна звання «Відмінник охорони здоров’я», медалей «За трудову доблесть» та «Слава жінці Придністров’я». З нагоди ювілею досвідченого лікаря-фізіотерапевта Людмилу Євгенівну Ганіну нагородили орденом «Трудова слава».
Колектив редакції долучається до привітань та бажає лікареві здоров’я, особистого щастя та усіляких гараздів.
Iрина МАСЛОВА.
Фото автора.