Розвиток туризму в невеликих містах і селах приваблює мандрівників знайомством з віддаленими куточками нашого краю. Водночас місцеві жителі мають цікаву роботу, а сам туризм є своєрідним містком дружби та співпраці між людьми з країн усього світу.
Придністров’я – це батьківщина працелюбного багатонаціонального народу, який здавна трудиться на землі. Заняття тваринництвом і рослинництвом, розвитком культури та збереженням традицій збагачували придністровців матеріально і духовно, створювали власний унікальний досвід, який цікаво дослідити.
Сучасна нестабільність в економіці наштовхнула на необхідність розвивати внутрішній потенціал. За указом Президента ПМР Вадима Красносельського 2023-й був оголошений Роком агропромислового комплексу, сільських територій та сільського туризму. Грамотним розставленням пріоритетів республіка зможе надалі піднести рівень життя населення на гідний рівень.
Для реалізації таких масштабних цілей Торгово-промислова палата організувала онлайн- та офлайн-семінар з обміну досвідом у царині розвитку сільського туризму між підприємцями Молдови та Придністров’я.
Досвідчені партнери з сусідньої держави та автономії Гагаузія висловили готовність сприяти зростанню та процвітанню суміжних територій, оскільки розуміють, що тільки спільна злагоджена робота зможе змінити враження людей, які приїжджають на відпочинок, про правий і лівий береги Дністра.
Дружні відносини сусідніх держав є обов’язковою складовою добробуту та заможного життя в усьому регіоні.
Першим на семінарі виступив президент Асоціації розвитку туризму Молдови Віорел Мирон. Багато учасників зустрічі знали його раніше, що й не дивно, адже він кілька разів відвідував цікаві місця Придністров’я. За допомогою відеозв’язку та презентації спікер поділився тією базою теоретичного досвіду та аналізу, так необхідною нашій стороні на початковому етапі становлення.
Фахівець розкрив суть основних компонентів сільського туризму і назвав їх комерційною формою гостинності. Через перенасичення масових туристичних напрямів, глобальну індустріалізацію в людей знову починає зростати інтерес до природи, активного відпочинку, до вивчення незвіданих глибинок.
«Нам є що показати іншим. Наприклад, кулінарію з рецептами страв, які зберігають місцеві жителі. Тільки борщ в одному районі може мати до 10 різновидів. Тож яким цікавим стає світ історії, коли з ним знайомляться не через книгу, а шляхом спілкування з людьми… Усе це відображає нашу самобутність», – пояснив президент Асоціації розвитку туризму Молдови.
Він також звернув увагу на важливість підготовки кваліфікованих гідів і зазначив:
«Ця справа значно глибша, ніж може здатися на перший погляд. Саме гіда туристи пам’ятатимуть за його розповіді, історії, супровід до гарних місць та допомогу. Він стає активною частиною їхніх спогадів, і в цьому його цінність».
За радянських часів для залучення іноземних гостей між Кишиневом, Бендерами та Тирасполем був налагоджений так званий золотий трикутник, коли локації та програми були нерозривно поєднані та доповнювали одна одну. В. Мирон запропонував повернути курс на таку тісну спів-
працю і навіть збільшити кількість точок дотику, перетворивши геометричну фігуру минулого на етнографічний багатогранник.
Новою його гранню точно стане сонячна Гагаузія. Анна Статова приєдналася до семінару з автономії та поділилася власним досвідом роботи над етнографічним туристичним комплексом
«GAGAUZ SOFRASI». Учений агроном за освітою, вона вивела декілька правил та закономірностей для придністровських ентузіастів.
«Туризм об’єднує народи, зокрема сільський може показати найкраще, що мали наші предки. Якщо ви його просуватимете, то це обов’язково принесе позитивні результати. Головне в цій справі – не забувати про свої традиції, привітність, акуратність, охайність і все робити з любов’ю», – зробила висновок власниця бізнесу.
Представники ТПП подякували запрошеним спікерам за щиру й активну участь, за їхній внесок у спільну справу. Після цього обговорення переключилося на досягнення в сільському туризмі Придністров’я.
Адміністратор гостьового будинку «CASA KARAMAN» у селі Тернівка Вікторія Казак розповіла учасникам семінару історію про те, як маленька сімейна ідея щодо збереження локальних особливостей культури стала успішним бізнесом:
«У 2018 році нам дістався у спадок саманний будинок і господарство. Ми дуже прагнули зберегти традиції та звичаї молдавського народу. Це палке бажання мотивувало нас зробити щось для своєї родини та села. Задля підтримання колориту, ми розпочали з реконструкції будівлі, а потім перетворили її на дім-музей».
За роки діяльності їхній будинок відвідали тисячі туристів з усього світу. Завдяки виграному гранту, господарі розширили свої володіння та покращили якість обслуговування. У «CASA KARAMAN» туристи можуть особисто залучитися до споконвічних звичаїв молдавського народу. Наприклад, стати головними учасниками молдавського весілля, а також навчитися готувати національні страви.
Про свої успіхи в розвитку туризму розповіла й Олександра Калашник. Її сімейне виноробне господарство «КИСЛОВЪ» у селі Гиска динамічно розвивається та набуває великої популярності завдяки сторінці в Instagram.
Гончарна майстерня Галини Харченко в селі Володимирівка дає унікальну можливість мандрівникам не тільки побувати в неї з екскурсією, а й набути навичок під час майстер-класу з ліплення на гончарному крузі, придбати оригінальні вироби, що сподобалися.
По завершенні зустрічі учасники обмінялися контактами та інформацією, що їх цікавить, щоб взаємодіяти та співпрацювати на шляху розвитку сільського туризму. Нагадаємо, що з метою просування агротуризму в республіці заплановано близько 20 цікавих заходів.
Марина ДОВЖЕНКО.
Фото: slobodzeya.gospmr.org