У лісі Кам’янського району є одне бджільницьке господарство з глибокою історією в кілька поколінь. Воно процвітає й у наші дні, завдяки тим традиціям та любові, які сімейство Кіртока вклало у своїх дітей, онуків і правнуків.
Знайомство з компанією «Deseco» відбулося на просторах соціальної мережі Instagram. Продукція, що потрапила на очі, здивувала і вразила своєю красивою упаковкою, дизайном та оригінальним вмістом, оскільки в акуратні скляні баночки упакували не просто мед, а крем-мед. Такого в Придністров’ї ще не робили.
Нині активним просуванням і розвитком сімейної справи опікується Катерина Цуркан. Саме її заслуга в тому, що все більше людей дізнається про цей бренд. Після спілкування з нею відкрилася захоплива історія довжиною в кілька поколінь.
«Першим бджолярем у нашій родині, наскільки мені відомо, був прадід мого дідуся. Тоді бджільництво виглядало зовсім інакше. Як він прийшов до цієї справи, на жаль, нікому не відомо, та саме з нього започаткувалася династія пасічників», – розповіла дівчина.
У той час тільки почали з’являтися перші рамкові вулики. Їхня будова була дещо іншою, як і саме ставлення до цього ремесла. Можна сказати, що тоді тільки зароджувалося усвідомлене і дбайливе відношення до бджіл, розуміння всієї важливості справи та готовність робити відкриття в цій галузі.
Пасічне господарство колись перебувало у складі колгоспу «Путь Леніна» і налічувало 100 бджолосімей. Минулого століття його очолював Тимофій Степанович Кіртока. Потім його змінив син, Олексій Кіртока, з дружиною Валентиною Михайлівною, а тепер до справи приєдналася їхня дочка Катерина Цуркан разом зі своїм чоловіком, який у всьому її підтримує.
Про свого супутника життя, главу сімейства і підприємницької діяльності, молода жінка каже: «Це дивовижна історія. Прадідуся мого чоловіка звали Василь Деревиженко. Він був помічником на пасіці в мого прадіда Тимофія Кіртока. Коли я зустрічалася з майбутнім чоловіком, у нього було кілька вуликів, інтерес до бджіл і любов до меду. Мій дідусь це побачив і своїми розповідями та допомогою захопив його процесом. Так це стало нашою спільною справою».
Пасіки «Deseco» розташовані в Кам’янському районі. У колгоспу їх викупили 2020 року. Упродовж деякого часу Катерина розмірковувала про те, як можна цю справу розвинути далі, й у 2022-му відкрила інтернет-магазин. Нещодавно він відзначив рік успішної та плідної діяльності.
«Головні бджолярі та наші вчителі – бабуся і дідусь. Ми з чоловіком та батьками переймаємо у них досвід і знання в галузі бджільництва. Попри те, що ми – одна велика родина, кожен із нас відповідає за свою ділянку роботи, за свої вулики, оскільки така праця має свій особливий почерк», – зазначила підприємниця.
Основна пасіка господарства розташована в лісі, ще дві – в найближчих населених пунктах. У цілому на рахунку цієї невеликої компанії на сьогодні є близько 300 бджолосімей.
Одним зі способів залучення сучасного покупця, який не любить кристалізованого меду, стала реалізація ідеї виготовлення крем-меду. «Секрет його ніжної текстури в тому, що сировину поміщаємо у спеціальне обладнання і збиваємо. Такий процес нагадує роботу міксера і триває близько 10 днів. За цей час кристалики цукру розбиваються на найдрібніші часточки, й маса набуває легкості, м’якості та особливої ніжності. Для того, щоб змінити смак, ми додаємо сублімовані фрукти», – пояснюють фахівці на офіційній сторінці «Deseco» в Instagram.
Катерина Цуркан вкладає всю душу в проект. Для неї це особиста історія: «Усе дитинство ми з братом допомагали бабусі з дідусем на пасіці. Нам надзвичайно подобалося слухати від діда розповіді про життя бджіл. Наші угіддя розташовані далеко від населених пунктів, тут у них панує особлива атмосфера. Вдихаючи найчистіше повітря і слухаючи звуки природи, відчуваєш себе спокійно і затишно. Це місце сили всієї нашої родини».
У 2023 році кількість меду досягла обсягу, який дозволяє реалізовувати його не тільки в магазинах «Deseco» у Придністров’ї, а й відправляти на оптовий продаж у Молдову. Завдяки працездатній і злагодженій команді, сімейний бізнес процвітає. Це доводить, що улюблена справа може давати прибуток.
Надія САМСОНОВА.
Фото з архіву Катерини Цуркан.