У Придністров’ї прижилася і розквітла міжнародна акція «Сад пам’яті». Її активно підтримують наші добровольці: все більше молоді, яка хоче нести в серці світлу пам’ять про героїв, приєднується до неї з кожним роком.
З часів Великої Вітчизняної війни минуло вже 78 років. Відтоді людство усвідомило, як багато втратило в боях за свободу і мирне небо над головою. Тож нині люди шукають можливість зберегти й примножити нашу духовну спадщину.
Образи полеглих уже висічені в камені, викарбувані в мармурі, відлиті у бронзі, залізі й бетоні. Та тільки задумайтеся, якою може стати пам’ять, якщо надати їй життя. Як міг би вразити нашу уяву пишний ліс із 27 мільйонів квітучих запашних дерев, що змогли б прожити життя за тих, хто цього зробити не встиг.
Акція «Сад пам’яті» – це велика добра справа. У 2023 році зусиллями 25 країн і безлічі міст уже висаджено близько 12 мільйонів саджанців. Придністров’я теж зробило свій внесок у спільну справу.
У дендропарку Тирасполя «Волонтери Перемоги» разом із представниками держадміністрації, Росспівробітництва, працівниками «Спецзеленбуду», курсантами ТЮІ та городянами висадили дерева на честь уродженців нашої республіки, земляків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
«Ми часто говоримо про історичну пам’ять. У чому ж і як вона проявляється? Вважаю, що через справи. Нині як ніколи важливо пам’ятати про нашу історію, про людей і події. Сьогодні ми висадили ці дерева в пам’ять про тих, хто не повернувся з війни. Я присвятив своє дерево моєму прадіду Грибіненку Івану Артемійовичу. Він загинув у січні 1945 року», – зазначив координатор «Волонтерів Перемоги» у Придністров’ї Євген Назаренко.
Доброволець Дмитро Прохоренко взяв участь в акції вперше. На його думку, на сьогодні дуже важливо пам’ятати про подвиги полеглих солдатів. Створення зелених символів пам’яті допомагає також озеленити територію міст і районів, зробити наш світ кращим.
«Своє дерево я присвятив прадіду Вієру Даниловичу Салкуцану. Він був стрільцем 635 стрілецького полку 143 стрілецької дивізії 1-го Білоруського фронту. Досить цікавий факт: на початку війни під час окупації його призвали на службу румуни, але моєму прадіду вдалося втекти й піти служити в Червону Армію. Він звільняв Варшаву і Бендери, а також брав участь у Берлінській операції. Цього року акція вперше набула республіканського масштабу. Раджу всім до неї приєднуватися», – закликав юнак.
Ще один учасник акції з висадження дерев «Волонтерами Перемоги» Назар Турченко зазначив: «Я вважаю, що цей захід важливий для молодого покоління. Саджаючи дерева, ми дбаємо про своє майбутнє. Бажаю кожному брати участь у подібних акціях, тому що вони допомагають не забувати про героїв Великої Вітчизняної».
Володіння дендрарію збагатилися хвойними та листяними породами дерев. На їхніх гілочках розвіваються ниточки та емблеми акції. Цю естафету підхопили: партія «Оновлення», активісти Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка, загальноосвітні школи Дубоссар, Рибниці, Тирасполя.
Керівник центрального апарату партії «Оновлення» Дмитро Воронюк поділився зі ЗМІ успіхами, досягнутими за три роки участі в акції. За цей час членам партії вдалося вибудувати цілу алею. У 2022 році вони садили вишні та секвої. З них 90 % саджанців, на щастя, прижилося. У 2023-му були висаджені клени, дуби та красиво квітучі церціси.
«Ми сюди приходимо не тільки навесні, а й восени, допомагаємо місцевим працівникам: сіно збираємо, прополюємо, прибираємо територію, приходимо також поливати. Закликаємо всіх жителів Тирасполя прийти сюди, тут дуже гарне місце, тож допоможемо зробити світ кращим», – запропонував Дмитро Воронюк.
«Волонтери Перемоги», «Соколята» ДРЗОШ № 2 у пам’ять про визволителя свого міста від німецько-фашистських загарбників Григорія Миколайовича Шостацького на території школи висадили по 10 саджанців горобини та сумаха.
Юнаки та дівчата Рибницької СШ № 11 взяли участь у міжнародній акції, висадили 23 саджанці туї, плакучої верби та верби декоративної в пам’ять про Героя Радянського Союзу, партизана і письменника Петра Петровича Вершигори.
Учні Тираспольської СШ-К № 12 висадили 5 альбіцій і 5 церцісів у пам’ять про учасників Великої Вітчизняної війни Кубик Марію Данилівну та Левченка Євгена Мойсейовича.
«Сад пам’яті» – це порівняно нова традиція. Напередодні Дня Перемоги ми згадуємо людей, які ціною свого життя відстояли нашу культуру й особливий погляд на світ. О. С. Пушкін говорив: «Пишатися славою своїх предків не тільки можна, а й потрібно! Не поважати її є ганебна малодушність».
Кожен охочий може приєднатися до цієї доброї справи. Допомогти зберегти й увічнити пам’ять загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, зокрема прищепити любов і повагу до рідної природи з ранніх років.
Лариса КОШЕЛЄВА.
Фото: ИА Новости Приднестровья