Наприкінці ХIХ століття, 7 травня 1895 року, російський фізик та електротехнік Олександр Попов на засіданні Російського фізико-хімічного товариства провів перший на Землі сеанс радіозв’язку і продемонстрував світові перший радіоприймач. 1925 року в СРСР відбулися урочисті заходи з нагоди 30-річчя винаходу радіо.
У публікаціях наголошувалося на пріоритеті Попова, та не забували й інших винахідників, зокрема – Гульєльмо Марконі, який зумів «…об’єднати навколо себе величезні наукові й технічні сили». Вирішили проблему формулою: Попов винайшов, а Марконі впровадив.
На початку травня 1945 року Рада народних комісарів СРСР видала постанову про відзначення 50-річчя винаходу радіо, в якій зазначалося: «З огляду на важливу роль радіо в культурному і політичному житті населення, а також для оборони країни, з метою популяризації досягнень вітчизняної науки й техніки в галузі радіо та заохочення радіоаматорства серед населення, встановити 7 травня щорічний «День радіо». Відтоді ця дата вважається професійним святом працівників усіх галузей зв’язку, а також усіх радіоаматорів і радіожурналістів.
Створення державного радіо Придністров’я відбувалося одночасно з процесами формування і становлення республіки. Уже в серпні 1989 року міські та районні редакції місцевого проводового радіомовлення підтримали акції протесту придністровців проти дискримінаційних законів про мови, що готувалися в МРСР. Тираспольське міське радіо «Днестровская волна» забезпечило пряму трансляцію мітингів, які відбувалися в центрі Тирасполя в останні дні серпня.
Тираспольський радіовузол 2 вересня 1990 року передавав в ефір історичний II з’їзд депутатів Рад Придністров’я всіх рівнів, на якому проголосили ПМРСР та обрали Тимчасову Верховну Раду республіки. У серпні 1991 року була заснована Придністровська республіканська редакція радіомовлення. Тоді, ще не маючи виходу у великий ефір, співробітники «Радио Приднестровья» готували спеціальні 40-хвилинні випуски для трансляції їх у регіональних радіоцентрах Росії. Так про Придністров’я дізналися в Новгородській, Новосибірській, Свердловській, Челябінській, Саратовській, Сахалінській та багатьох інших областях Російської Федерації.
Радіостанція відразу ж привернула до себе увагу радіослухачів. Вона постійно давала найсвіжішу інформацію про останні події у невизнаній республіці. 7 травня 1992 року вона передала свою програму через радіотрансляційну станцію Маяк. Це стало справжнім проривом у великий ефір. Увесь світ зміг дізнатися всю правду про агресію Молдови проти Придністров’я. Під час збройного конфлікту 1992 року «Радио Приднестровья» слухали буквально всі.
Придністровці не вимикали свої радіоприймачі цілодобово, бо чекали звісток з дільниць бойових дій. Тоді радіо слухали вдома й у гостях, на вулицях та в міському транспорті, на робочих місцях і на численних мітингах протесту.
Вихід нашого радіо у великий ефір сколихнув журналістів усього світу. За візитними картками кореспондентів і гостей, які приїжджали до нас, можна було вивчати географію не тільки Росії та України або навіть Європи, а й інших материків і континентів. Інакше кажучи, проблемами Придністров’я зацікавився весь світ.
Державне радіо ПМР сьогодні – це дві радіостанції: «Радио 1» та «Радио 1 Плюс», центральна редакція яких дислокована в Тирасполі, окрім того, є кілька кореспондентських пунктів у містах і районах республіки. «Радио 1» – це інформаційно-музичний канал. Протягом багатьох років його співробітники забезпечують щоденний вихід в ефір інформаційних, інформаційно-аналітичних та просвітницьких програм, що відображають різні галузі життя нашої держави.
Інформаційно-музична станція «Радіо 1 Плюс» ретранслює як музику та власні оригінальні проекти, так і інформаційні блоки з «Радио 1». Ще одна радіостанція Придністров’я – «Интер FM» виходить в ефір з 2002 року. «Интер FM» мовить на всю республіку, а також охоплює довколишні території Молдови та України. Музичний формат станції, а також інформаційні блоки про події в республіці та у світі розраховані на найширшу аудиторію слухачів.
Редакція газети «Гомін» вітає колег з їхнім професійним святом!
Віктор РОМАНЮК.
Фото: pexels.com