Напередодні 90-річчя газети «Слободзейские вести» редакційний колектив створив книгу «Силою слова». З її змістом ознайомився активний громадський кореспондент республіканських газет із Малаєшт I. Киржой.
Іван Іванович добре знав першого редактора газети Якова Степановича Іорданова, що дало можливість заповнити прогалини в біографії першого керівника редакційного колективу районки. Одну зі своїх заміток у газеті «Приднестровье» Іван Киржой починав так:
«Це про нього, про Я. С. Іорданова, хлопця з села Малаєшти Тираспольського (нині Григоріопольського) району, прийнятого на початку 1923 року в неповних 14 років у комсомольську організацію», – писала у 2005 році в газеті «Русское слово» його правнучка Людмила Мущинська».
Яків Іорданов народився 5 квітня 1909 року. Бурхливий післяреволюційний час захопив юнака.
«Молодь тоді прагнула до знань, – продовжив Іван Іванович. – І почали молоді хлопці й дівчата (голодні, простенько одягнені, без копійки в кишені) вступати в різні навчальні заклади, а Яша Іорданов – на робітфак, і незабаром захопився журналістикою».
За рекомендацією партійних органів його направили на навчання в Молдавську радпартшколу, а потім – у Харківський комуністичний університет імені Артема, що готував керівні кадри для партійних, профспілкових і радянських органів. Через три роки успішного навчання Я. Іорданова прийняли в члени ВКП(б), а в березні 1932 року – призначили редактором Слободзейської районної газети. Потім він працював головою Радіокомітету Молдавської АРСР, завідувачем відділу і заступником редактора газети «Молдова Сочиалистэ».
Тираспольський військкомат 7 вересня 1939 року призвав його на військову службу, а з 22 червня 1941-го рішенням командування 9-ї армії Південного фронту він став редактором румунськомовної газети. З грудня 1943-го Я. Іорданов служив старшим інструктором, а потім начальником спецшколи 7-го відділу політичного Управління Південно-Західного фронту.
Начальник цього відділу підполковник Пітерський у нагородному листі писав: «Тов. Іорданов Яків Семенович провів величезну роботу зі створення спеціальної школи військовополонених німців та організації її роботи, спрямованої на дезорганізацію німецької армії руками самих німців, а ще раніше, в період розгрому румунської армії на Дону, виконав велику роботу з розкладання 3-ї румунської армії. За участю тов. Я. С. Іорданова і під його керівництвом було підготовлено і проведено безліч операцій в розташуванні противника, зокрема сміливих операцій за участю полонених німців, звідки були здобуті важливі розвідувальні дані й проведена відповідна агентурна та пропагандистська робота.
Тов. Я. Іорданов являє собою взірець відданості справі оборони нашої Батьківщини та дисциплінованості, й за здійснену ним бойову роботу гідний урядової нагороди – ордена Червоної Зірки».
В акті про вручення медалі «За оборону Кавказу» від 28 квітня 1945 року значиться підполковник
Я. С. Іорданов – редактор газети Північно-Кавказького фронту. До 8 квітня 1948 року Яків Степанович працював у ЗМІ Радянської Армії, а також редагував газету Одеського військового округу «Защитник Родины».
Після демобілізації він працював заступником, головним редактором газети «Молдова Сочиалистэ» і сім років (до 1959-го включно) – редактором газети «Колхозникул Молдовей». Пізніше очолював Головне управління з охорони державних таємниць у пресі при Раді Міністрів Молдавської РСР.
Де б він не працював, але з партійно-громадською діяльністю ніколи не розлучався: обирався депутатом Верховної Ради МРСР 3-го і 4-го скликань. Починаючи з II по VI з’їзди Комуністичної партії Молдавії, обирався членом Центрального Комітету. Коли пішов на заслужений відпочинок, брав активну участь у роботі ветеранських організацій і товариств.
За активну і плідну роботу на різних етапах своєї трудової та громадської діяльності підполковник у відставці Я. С. Іорданов був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і численними медалями. Не стало ветерана журналістики нашого краю 6 вересня 1982 року.
Ось таким був життєвий шлях першого редактора Слободзейської районної газети, істинного патріота своєї Батьківщини, журналіста за покликанням. Справа, розпочата ним у районі, живе й досі. Колектив редакції газети «Слободзейские вести» прагне гідно нести естафету, початковий і складний етап якої зумів подолати славний син придністровського народу Яків Степанович Іорданов.
ОЛЕГ ГАВРИЛОВ.