Щороку Міністерство сільського господарства та природних ресурсів Придністров’я проводить зариблення та біологічну меліорацію рибогосподарських водойм.
Це робиться для того, щоб риба в наших водоймах не перевелася, а придністровці могли поласувати смачними стравами з неї. Двічі на рік – весною і восени до рибогосподарських водойм випускають годовиків та цьоголітків. Ці малі рибки продовжують своє життя в річці Дністер, протоці Турунчук, Дубоссарському та Кучурганському водосховищах.
Наприкінці квітня поточного року, під час першого весняного етапу зариблення, до протоки Турунчук випустили 1,5 тонни годовика білого амура, коропа, білого та строкатого товстолобиків. Загалом, планами передбачено випустити до водойм ще 25 тонн риби, що на 5 тонн більше порівняно з минулим роком.
На цю процедуру з екологічного фонду виділили 900 тисяч рублів, уклали контракти з відповідними організаціями. Рибопосадковий матеріал для проведення заходів щодо зариблення та біологічної меліорації в Турунчуці надало селянсько-фермерське господарство (СФГ) Івана Кушніра з с. Чобручі Слободзейського району.
Невелике СФГ у Чобручах створили у 2003 році. Іван Іванович розповів, що на тому місці, де нині розташовані чотири ставки, колись випасали корів. «Тепер ми тут розводимо карасів, коропів, товстолобиків та білого амура. На початку червня запускаємо личинку. Та, якою маємо зариблювати водойми восени, називається цьоголіток, а рибок, що перезимували, називаємо годовиками. Вони в озерах живуть не більше року, потім йдуть на зариблення», – пояснив Іван Кушнір. На державну програму він виділяє 5 тонн риби. Клопоти по господарству лягають на плечі самого господаря та одного працівника. У разі необхідності, на допомогу приходять члени родини господаря.
Ще на 1,5 га СФГ вирощує так звану товарну рибу. У ставки її запускають наприкінці березня, щоб восени вже можна було реалізувати. Власник господарства розповів: «Ми продаємо рибу на базарі в Чобручах, тому що у нас її небагато, приблизно 2,5 тонни. Нас усі тут добре знають, черга збирається заздалегідь, і за якихось 10 днів ми продаємо весь свій товар».
Щодо контролю над рибними запасами в нашій республіці, то цими питаннями відають учені разом із фахівцями ПДУ імені Т. Г. Шевченка та державного заповідника «Ягорлик». Представник Мінсільгоспприроди зазначив: «Вони (вчені) надають інформацію стосовно нересту, об’єму тих чи інших популяцій риб, разом із так званими «червонокнижними» видами. На підставі їхніх зведень і рекомендацій ми плануємо заходи щодо збереження та підтримки рибних запасів».
За словами спеціалістів, нинішні умови не найкращі для нересту через нестабільний рівень води в Дністрі, а також занадто низьку її температуру. Фахівці профільного відомства зауважили, що температура – найважливіший фактор для нересту: «Для кожного виду риб існує специфічний температурний діапазон, під час якого відбувається сам процес нересту. Якщо цього немає, то риба просто не відкладе ікру». Мінсільгоспприроди тримає руку «на пульсі», аналізуючи ситуацію та підтримуючи постійний зв’язок з Гідрометцентром.
Має значення і рівень води. Тому на цей період забороняється риболовля. «Мета такого кроку – зберегти особин, які можуть після себе залишити потомство. Заборона сприяє збільшенню кількості риби у водоймах, яку згодом рибалки-любителі зможуть ловити на цілком законних підставах», – пояснили в Мінсільгоспприроди.
Під час другого етапу, що відбувся в першій половині травня, заходи щодо зариблення продовжилися: в річку Дністер випустили 2,9 тонни, а у Кучурганське водосховище – одну тонну годовика білого амура, коропа, білого та строкатого товстолобиків. Цього разу рибопосадковий матеріал із зариблення та біологічної меліорації надали СФГ Анжели Барбалат с. Чобручі та СФГ Віктор Мацарин с. Карагаш Слободзейського району. Іхтіопатологічний стан наданого матеріалу засвідчений ветеринарними довідками.
Вчені стверджують, що зариблення має бути безперервним, щоб життя в річках не припинялося. Всі ці заходи проводяться не лише для того, щоб рибалки посиділи на березі з вудкою та приємно провели час, а для збереження, відновлення та раціонального використання водних біологічних ресурсів Придністров’я.
Нагадаємо, що роботи здійснюються коштом Республіканського екологічного фонду на 2023 рік.
Уляна БОНДАРЧУК.