День слов’янської писемності та культури відсвяткували в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. На конференціях, зустрічах і круглих столах викладачі разом зі студентами різних факультетів поринали у світ історії: згадували заслуги святих Кирила і Мефодія, їхніх учнів, єднання слов’янських народів, особливу цінність дбайливого ставлення до традицій і мов.
Усі слов’янські народи, що послуговуються кириличним алфавітом, відзначають 24 травня велике свято – День слов’янської писемності та культури.
Набуття слов’янськими народами своєї унікальної системи знаків має величезне історичне і геополітичне значення. Росіян, українців, молдаван, білорусів, болгар, сербів і багато інших народностей завжди об’єднували спільні культурні цінності, близькість розташування, схожий менталітет. Сполучною ланкою між усіма цими складовими є мова та її графічна передача.
Нині слов’янській писемності виповнилося 1160 років. У науковому Республіканському центрі широко відзначили таку значну дату цілою низкою заходів, до яких залучили людей різного віку і профілів освіти.
У Лінгвістичному центрі молдавської культури за участю Українського та Російського центрів культури філологічного факультету провели інтерактивне заняття. Для учнів загальноосвітніх шкіл та студентів організували захопливу вікторину.
Під час тематичних обговорень в аудиторії молодь відкрила і почерпнула для себе багато нового. Наприклад, написання однієї рукописної книги могло тривати від 5 до 7 років, а пергамент – це зовсім не папір, а особливим чином вироблена шкіра тварин. Усього учасникам опитування було запропоновано 30 запитань. Найактивніше проявили себе студенти 1-го курсу факультету фізичної культури та спорту Михайло Мальчук та Ксенія Браткова. Вони отримали від фахівця Молдавського центру солодкий подарунок.
У конференц-залі вишу відбулося засідання круглого столу, присвячене досягненням, перспективам духовно-морального розвитку і виховання студентів за участю президента ПДУ Степана Берила, проректора з молодіжної політики Валентини Єні, представників єпархії та студентського активу.
Психологи університету організували анкетування, присвячене вивченню рівня виховання моральності та духовності. Учасники також висловлювали різні пропозиції щодо розвитку цієї спрямованості надалі.
Завершальною нотою стала зустріч у Російському центрі фонду «Русский мир» під назвою «Слов’яни сьогодні». Її гостями були викладачі лінгвістичних кафедр, професори Катерина Погорєла та Сергій Заєць, к. ф. н., доцент Олена Муссурова та Світлана Полежаєва, ветеран факультету, доцент кафедри російської мови та міжкультурної комунікації Микола Пузов.
Захід провели також і студенти-філологи 3-го курсу. Вони декламували поетичні рядки, присвячені слов’янським мовам і традиціям, детально студіювали історію створення абетки, в якій укладено глибокий зміст.
«Я знаю букви. Слово – це багатство. Живіть у праці, люди, як і личить розумним істотам. Вивчайте основи світобудови. Неухильно передавайте знання іншим. Знання приходить від Бога. Вникайте, щоб осягнути суть світу», – йдеться в церковнослов’янській абетці.
Святі просвітителі брати Кирило і Мефодій зашифрували це послання не просто так. Кожна людина, яка вивчала в ті часи писемність, розуміла її значення і глибоке посилання. З плином часу мова видозмінювалася і почала називатися церковнослов’янською, якою правляться служби в церквах і донині.
Марія ГОРДIЄНКО.
Автор фото: М. Сова.