Джерело слов’янської дружби

День слов’янської писемності та культури мешканці столиці за традицією відзначили 24 травня у сквері центральної бібліотеки ім. О. С. Пушкіна.


Територію навколо прикрасила безліч виставок: книжково-ілюстративна – «Слов’янського слова візерункова в’язь»; картини та вироби з кераміки учнів дитячої художньої школи ім. О. Фойницького; куточок предметів етнографії, представлений працівниками Будинку культури болгарського села Паркани; українське подвір’я, облаштоване вчителями та учнями Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу; предмети та книги з фондів Тираспольського об’єднаного музею та ще багато цікавого.

Науковий співробітник музейної установи Наталя Малоголовцева теж розмістила на столі експонати, зокрема й раритетні, наприклад, старовинний часослов (церковна книга з текстами молитов, які читають під час щоденних церковних служб), датований першою половиною ХІХ століття. Він має дерев’яну обкладинку, оздоблену шкірою.

«Ми вирішили нагадати городянам дату, коли в Тирасполі вперше відзначили День слов’янської писемності та культури – 26 травня 1990 року. От на кольоровому фото зображено В’ячеслава Кликова – автора пам’ятника Олександру Пушкіну, встановленого у сквері бібліотеки. На інших знімках – окремі фрагменти святкування цього дня. Своєрідною родзинкою експозиції є книга зібрання творів та листів Пушкіна, видана 1896 року. Вона приваблива тим, що зберігає бібліотечний формуляр Алексеївського реального училища, в якому навчався і наш земляк Микола Зелінський. Будівлю вже знесли, а згадка лишилася. Поряд із книгою – панно дорогої ручної роботи, виконане у стилі петриківського розпису, подароване Тирасполю делегацією з України в день святкування 200-ліття нашої столиці у жовтні 1992 року», – розповіла Наталя.

Фольклорне свято розпочалося з короткого виступу клірика кафедрального собору Різдва Христового м. Тирасполя ієрея Анатолія, який привітав учасників та гостей зі святом. Він нагадав про місію Кирила і Мефодія та її велику роль в історії слов’янських народів, які дедалі більше зверталися до християнського вчення. Поява абетки та переклад Святого Письма поклали початок старослов’янській літературній мові й книжковій справі. Солунські брати виступали в ролі просвітителів, навчаючи слов’ян грамоти та знайомлячи їх з основами візантійської культури. Святі рівноапостольні Кирило та Мефодій шануються як у Східній, так і в Західній християнській традиції. У Росії 1863 року було засноване свято на їхню честь.

Заступник глави держадміністрації м. Тирасполя та м. Дністровська Стелла Бай від імені керівництва столиці звернулася до присутніх: «Кожна зустріч, кожен момент живого спілкування мають надзвичайно важливе значення для будь-кого з нас, бо формують завтрашній день. Цифровізація заполонила всі галузі людської діяльності, й ми ставимо перед собою питання, на яких же цінностях виховувати молоде покоління.

Щороку зростає актуальність Дня слов’янської писемності та культури. Його відзначають друкарі, письменники та поети, вчителі – всі, хто любить читати й писати, хто причетний до слов’янського слова», – сказала Стелла Геннадіївна і нагадала, що нинішнього року Указом Президента ПМР цей день офіційно внесений до реєстру професійних свят та пам’ятних днів.
Зі словами привітання виступили голова Союзу російських громад Придністров’я Віоріка Кохтарєва, керівник Спілки письменників Придністров’я Валерій Кожушнян, голова столичного товариства української культури Аліса Коханова.

На святі виступили заслужений хор любителів співу столичного Палацу культури, солісти студії естрадного вокалу «Ліра» молодіжного клубу «Орфей», соліст центру дозвілля молоді «Юбилейный», відмінний працівник культури Придністров’я Дмитро Стоянов. Веселими запальними танцями порадували глядачів артисти зразкового танцювального колективу «Виктория», студенти Придністровського державного інституту мистецтв імені А. Рубінштейна та багато інших виконавців.

Завершуючи зустріч, ведуча нагадала слова академіка Дмитра Лихачова: «Живе народ, поки жива його історична пам’ять, а віще слово, народжене слов’янами, особливо потрібне і безцінне».


Христина ЖУРАВЕЛЬ.

Фото автора.