Настав час цвітіння тополі, а разом з ним і сезон весняної алергії. Тополиний пух –
не єдина причина, щоб алергіки залишалися вдома. Саме тепер у повітрі літає пилок липи та бузку.
Стежка вздовж столичної вулиці Федька до магазину з символічною назвою «Весна», всіяна білим, ніжним на вигляд, нешкідливим тополиним пухом, змушує людей плакати, чхати, надягати маски й не дуже любити весну.
Люди, які тут живуть, часто скаржаться на алергію, може тому у дворі майже нікого не видно. Ольга Володимирівна вийшла до магазину сама і розповіла, що її внучка, яка завжди допомагає їй робити закупки, на вулицю тепер не виходить, оскільки в неї відразу починається сильний нежить. І хоча дівчина стоїть на обліку в алерголога і приймає призначені ліки, сезон цвітіння виводить її з рівноваги.
Тираспольчанка Дарина Дрангоз, в якої алергія на тополиний пух, розповіла: «Я досить часто чхаю, приходжу додому – промиваю обличчя і ніс». В останні тижні травня ще сильніше розцвіли тополі, нині в Тирасполі є кілька найнебезпечніших через пух місць: це вулиці Правди, Шевченка і район газконтори на Балці.
Жителям двадцятого будинку на вулиці Правди не пощастило: усюдисущий і всепроникний пух на дворовому дитячому майданчику, на припаркованих поруч машинах, з вітром він залітає й у вікна.
Кілька тополь спиляли у дворі два роки тому, але зовсім не через скарги на алергію, таких причин у міських правилах немає. Мешканці будинку пояснили, дерева спилюють, якщо вони загрожують падінням на будь-які будови, або якщо коренева або стовбурова частина дерева заражена шкідниками та грибковими захворюваннями.
Тополі почали висаджувати ще за радянських часів. Тирасполь – місто промислове, а ці великі дерева – найкращий фільтр. Багато хто це розуміє і готовий потерпіти кілька тижнів. Заміну цим велетням знайти не змогли, тому висаджують їх і тепер, хоча це нові гібридні сорти, які менше порошать, але також добре очищають повітря.
Стежки з тополиним пухом алергіки називають «дорогою смерті». Поруч із тополею цвіте липа, уздовж всієї дороги – кущі запашного бузку, і все це алергени. Запах весни змушує алергіків задихатися, але і це ще не все: причини не любити весну ховаються ще й у траві.
У парку «Побєда» працюють 13 косарів. Щоб скосити всю траву, їм потрібно два з половиною дні, а коли вона знову виросте, її знову будуть косити, приблизно 3-4 рази за сезон, але роблять це не тільки для полегшення хворобливого стану алергікам, а для того, щоб були чисті, рівні газони й там не розводилися кліщі.
У різних країнах є свої причини не любити весну. Алергія вражає все більше людей, тож виникла необхідність у створенні сайтів з алергопрогнозами. В Росії, наприклад, тепер головний алерген – береза, у нас вона вже відцвіла.
Приблизно 40 % населення земної кулі страждають від цвітіння рослин, яке припадає на кінець квітня і травень. Частіше і найсильніше рослини порошать у суху і теплу погоду, пилку майже не видно, але полетіти він може навіть на 500 км.
Що робити, якщо в повітрі, перед очима і навіть під ногами – всюди алергени? Варіантів кілька.
Перший – специфічна імунотерапія – єдине, але довге, витратне і не завжди приємне лікування. Другий варіант – лікувати симптоми, перечікувати в будинку, і, нарешті, третій – полюбити весну, хоча б за дощові дні, й за те, що за нею завжди слідує літо.
Дар’я СЕРЕДА.
Фото: ИА «Новости Приднестровья»