Саме таку місію протягом 65 років виконує Тираспольський об’єднаний музей. Можливо, це останній його ювілей у нинішньому статусі, адже в центрі столиці триває будівництво цілого музейного кварталу. Тож можна припустити, що 70-річчя ми відзначатимемо в зовсім інших умовах.
«Музеї не трактують історію, вони її зберігають», – так висловився одного разу Президент Вадим Красносельський. Ці слова нагадав у своєму ювілейному привітанні глава столичної держадміністрації Олег Довгопол, який прибув для вручення державних нагород кращим його співробітникам.
Заступник директора з наукової роботи та культурно-історичної спадщини Анна Кошель за самовіддану працю удостоїлася медалі «За відзнаку в труді». Кращі професіонали отримали почесні грамоти та листи подяки.
Тираспольські музейники – небайдужі до історії люди, адже за шість з половиною десятиліть зібрали понад 130 тисяч експонатів, дбайливо їх бережуть у музейних фондах та експозиціях. Це найбільша кількість розміщених в одній установі історичних предметів.
Понад 40 років свого життя віддала улюбленому дітищу Алла Мельничук, з них – майже 30 сама його й очолює. Заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв, кавалер ордена Пошани Алла Антонівна пригадує, що з моменту заснування, після кількох переїздів історико-краєзнавчий музей остаточно «оселився» в будівлі колишнього Дворянського зібрання, а згодом до нього додалися картинна галерея, будинок-музей академіка М. Д. Зелінського, музей штабу кавалерійської бригади Г. І. Котовського та музей історії Тираспольської фортеці.
Це злиття сприяло розширенню майданчиків для показу експонатів. Показати ж є що: поміж цінних предметів – речі, передані особисто близькими родичами Миколи Зелінського, Григорія Котовського, Лева Тарасевича. У сховищах зберігаються оригінальні картини Олександра Фойницького та величезна кількість різного цінного скарбу.
«Робота в музеї надзвичайно цікава й щодня відкриває нові сторінки історії, ніколи день новий не повторює дня минулого. Протягом року наші наукові співробітники влаштовують до 40 виставок, тому цілком зрозуміло, наскільки різноманітною є наша діяльність. У суспільстві щодня відзначаються якісь дати, ми повинні бути готовими до них, адже у нас своя система подачі матеріалів. Ми навчаємо й молодих спеціалістів, раз на п’ять років підвищуємо кваліфікацію, йдемо в ногу з часом, освоюємо новітні технології», – розповіла Алла Антонівна.
Пліч-о-пліч з колегою з 1975-го йде Неллі Вакула. Улюблений нею відділ природи, в якому почала свою професійну кар’єру, за десятиліття поповнився сотнями експонатів. Неллі Дмитрівна – старший науковий співробітник, вона завжди радо зустрічає відвідувачів, зі знанням справи знайомить їх з експозицією флори та фауни рідного краю.
У начальника Державної служби управління документацією та архівами ПМР, історика-архівіста, кандидата історичних наук, доцента Зінаїди Тодорашко своя музейна історія. «Архівіст і музейник – люди однієї крові, – говорить Зінаїда Георгіївна. – Ми, практично, виконуємо однакові функції. Свого часу я працювала в цій установі заступником директора з наукової діяльності. Мене радує, що вирішене питання музейних площ, буде створений Державний історико-краєзнавчий музей на базі нашого столичного музею».
Марія Кирмиз до свого призначення на посаду начальника Державної служби з питань культури та історичної спадщини ПМР в період 1999 – 2014 рр. була директором Придністровського державного театру драми та комедії імені Н. С. Аронецької. Вона пригадала, що разом із музейниками не раз організовували великі виставки за участю представників театральних професій: це були й художники по костюмах, і художники з виготовлення бутафорії та сценографи.
Залишилася в пам’яті велика експозиція творів Леоніда Пироженка, а до ювілею театру презентували показ театрального реквізиту і костюмів, що використовувалися в театральних постановках, особливо історичного плану. Ці заходи вражали масштабністю і високим професіоналізмом. То була прекрасна пора. Можливо музей повернеться до такої роботи. У мене залишилися найкращі враження від співпраці театру і музею», – завершила розповідь Марія Андріївна.
Святкування ювілею столичного музею завершилося невеликим концертом у його виставковому залі.
Юлія ПОНОМАРЕНКО.
Фото автора.